Самаєва Леся Василівна

Леся Самаєва
Леся Самаєва у березні 2021 р.
Народилася	28 червня 1975(1975-06-28) (50 років) Київ, УРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка телеведуча
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Чоловік	Андрій Самінін
Діти	Марія Самініна (2002 р.н.).
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	ID 2979005
Нагороди та премії

Ле́ся Васи́лівна Сама́єва (нар. 28 червня 1975(19750628), Київ, УРСР) — українська акторка, телеведуча та заслужена артистка України (2016)^[1]. Акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня (2021)^[2].

Лауреат театральної премії «Київська пектораль» (2007), а також шестиразова номінантка на цю нагороду (2008, 2009, 2010, 2015, 2016, 2017). Член Національної спілки театральних діячів України і Національної спілки кінематографістів України.

Народилась 28 червня 1975 року в Києві в родині журналістів. В 1996 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), курс Заслуженого діяча мистецтв України Л. А. Олійника.

З 1996 року акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

• З першим чоловіком, актором пробула у шлюбі 3 роки.
• Другий чоловік — актор Андрій Самінін (у шлюбі з 17 березня 2001 року).
• Дочка — Марія Самініна (2002).

• «Звичайна справа» (2012) — дружина Толіка
• «Хайтарма» (2013) — російська сусідка
• «Скажене весілля» (2018) — Галина Середюк
• «Скажене весілля 2» (2019) — Галина Середюк
• «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» (2019) — Одарка

• «Сестри по крові» (2005—2006) — Танюша
• «Операція «ЧеГевара»» (2008) — Оля
• «Тільки кохання» (2009) — Дарина Олексіївна
• «Домашній арешт» (2010) — Ната Малуха
• «Село на мільйон» (2016) — Рената
• «Таємниці» (2019) — Зіна
• «Юрчишини» (2019) — Олена
• «Останній день війни» (2020) — Люська
• Рідня (2020) — Вікторівна

• Мальвіна — «Новорічні пригоди Буратіно» А. Гетманського (1996)
• Лукреція — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою Нікколо Макіавеллі «Мандрагора» (1996)
• Людмила Рутілова — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997)
• Саша — «Живий труп» Льва Толстого (1997)
• Нінетта — «Любов до трьох апельсинів» Карло Гоцці (1997)
• Рахіль — «Ти, кого любить моя душа» за п'єсою Надії Птушкіної «Овечка» (1998)
• Б'янка, Дездемона — «Венеціанський мавр («Отелло»)» Вільяма Шекспіра (1998)
• Міс Мейбл Чілтерн — «Ідеальний чоловік» Оскара Уайльда (1999)
• Віола — «Що ви загубили в чужих снах?» за п'єсою Макса Фріша «Санта Крус» (1999)
• Надя — «Довічний чоловік» Федора Достоєвського (1999)
• Кітті Щербацька — «Анна Кареніна» Льва Толстого (2000)
• Маруся Чурай — «Нехай одразу двох не любить…» за п'єсою Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю…» (2000)
• Сільветта — «Тайна пристрасті жагучої» за п'єсою Едмона Ростана «Романтики» (2003)
• Роксана — «Сірано де Бержерак» Едмона Ростана (2005)
• Жінка із родини Монтеккі — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра (2005)
• Флавія Брент — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п'єсою Майкла Фрейна «Театр» (2006)
• Медсестра Марія — «Черга» Олександра Марданя (2006)
• Миронова — «Голубчики мої!..» за творами Федора Достоєвського і Олександра Володіна (2006)
• Людмила — «Останній герой» Олександра Марданя (2007)
• Шарлотта Гейз — «Лоліта» за романом Володимира Набокова «Лоліта» (2008)
• Нюра — «Граємо Чонкіна» за романом Володимира Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» (2009)

• Ніна Зарічна «Чайка» Антона Чехова (1999)
• Єва «Авва і Смерть» Оксани Танюк (2008)

• Самаєва Леся Василівна на сайті IMDb (англ.)
• Леся Самаєва на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра [Архівовано 11 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)