Самовідновлюваний запобіжник![]() Запобі́жник, що самовідновлюється — полімерний пристрій з позитивним температурним коефіцієнтом опору для захисту електронної апаратури. Опис принципу роботиПринцип дії базується на різкому збільшенні опору при перевищенні порогового струму, що протікає через нього. Опір в стані спрацювання залежить від наступних факторів: типу пристрою, що використовується, прикладеної до нього напруги U і потужності, що розсіюється на пристрої Pd. Величина цього опору може бути обчислена за формулою: Rt = U2/Pd. Через деякий час після відключення живлення (відключення навантаження, зменшення напруги і т. д.) С.з. знову зменшує свій внутрішній опір - самовідновлюється. Збільшення опору супроводжується нагріванням запобіжника приблизно до 80°C. Полімерний C. запобіжник являє собою матрицю з непровідного полімеру, змішаного з технічним вуглецем. У холодному стані полімер кристалізований, а простір між кристалами заповнено частинками вуглецю, які створюють безліч провідних ланцюжків. Якщо через запобіжник починає протікати дуже великий струм, він починає нагріватися, і в якийсь момент полімер переходить в аморфний стан, збільшуючись у розмірах, через що вуглецеві ланцюжки починають розриватися, це викликає зростання опору, і запобіжник нагрівається ще швидше. Зрештою опір запобіжника збільшується настільки, що він починає помітно обмежувати протікання струму, захищаючи таким чином зовнішнє коло. Після усунення замикання, коли величина струму знизиться до початкового значення, запобіжник охолоджується і його опір повертається до початкового значення. ЗастосуванняТакі запобіжники часто застосовуються в персональних комп'ютерах для захисту від перевантажень чи КЗ в колах USB-, FireWire-портів, і інших інтерфейсів, по яких підводиться живлення. С. з. також використовуються для захисту гучномовців, особливо твітерів (ВЧ випромінювачів) від перевантаження. Робочі параметри
Див. такожПосилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia