Санчо I (король Арагону)

Санчо I
Король Арагону
1063 — 4 червня 1094
Попередник:	Раміро I
Наступник:	Педро I
Король Наварри
4 червня 1076 — 4 червня 1094
Попередник:	Санчо IV
Наступник:	Педро I
Народження:	1042(1042) невідомо
Смерть:	4 червня 1094(1094-06-04) Уеска
Поховання:	Pantheon of Kings of San Juan de la Peñad
Країна:	Арагонське королівство Памплонське королівство
Рід:	Арагонська династія
Батько:	Раміро I
Мати:	Ермесінда де Біггор
Шлюб:	Ізабелла де Уржель Феліція де Русі
Діти:	Педро I[1], Раміро II, Альфонсо I[1] і Fernando Sánchezd
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Санчо I Рамірес (ісп. Sancho I; 1042(1042) — 4 червня 1094) — король Арагону (1063—1094) і Наварри (як Санчо V, 1076—1094). Син арагонського короля Раміро I. Батько арагонсько-наваррських королів Педро I, Альфонсо I й арагонського короля Раміро II. Успадкував наваррський трон після смерті Санчо IV (1076).

• Санчо I (ісп. Sancho I) — як король Арагону.
• Санчо V (ісп. Sancho V) — як король Наварри.
• Санчо Арагонський — як король Арагону.
• Санчо Наваррський — як король Наварри.
• Санчо Рамірес (ісп. Sancho Ramírez) — по-батькові, як син арагонського короля Раміро I.

Походив з Арагонської династії. Син Раміро I, короля Арагону, й Ермесінди де Біггор.

Санчо I продовжив війни з арабами, розпочаті його батьком. Він захопив належні їм землі в горах Арагона, Собрарбе і Рібагорси та зайняв землі на рівнинах за течією Синки, Гальєго і інших річок, що впадають в Ебро. Незабаром він одружився з донькою графа Уржель.

У 1065 році за допомогою лицарів з графств Франції та Італії (насамперед бургундців) король Арагону опанував фортецею Барбастро. Втім 1066 року маври повернули її собі, і Санчо I довелося захоплювати її вдруге.

У 1067—1068 роках він підтримав Санчо IV, короля Наварри, проти короля Санчо II, короля Кастилії, у так званій «Війні Трьох Санчо», але наваррсько-арагонський союз зазнав невдачі — було втрачено Буребу, Альта-Ріоху, Алаву. У 1068 році відвідав Рим, де вів перемовини з папою римським Олександром II.

У 1076 році Санчо IV Наваррського було убито в Пеньялені власним братом Рамоном. Останній шукав підтримки у Ахмеда Моктадіра, еміра Сарагоси. У відповідь король Арагону пішов на нього, опанував кількома містами на Ебро. Оскільки діти Санчо IV були ще малі, територія його королівства була розділена між Кастилією і Арагоном. Санчо I дісталася власне Наварра, і його було обрано там королем під ім'ям Санчо V. Після цього він продовжив війну з арабами, чиї землі клином врізалися в його територію.

У 1084 році на землі Арагону вдерлися війська на чолі з Сідом Кампеадором (перебував на службі еміра Сарагоси), який завдав поразки королю у битві при Морелья. Це зупинило наступ арагонців на південь Піренеїв. З цього моменту Санчо I діяв в долині річки Ебро. У 1088 році визнав зверхність папи римського Урбана II.

Зумів запити Граус в 1083 році, 1086 року — Естаду і Монсон у 1089 році, 1093 року — Альменар. Водночас допомагав Альфонсо VI, королю Кастилії, у невдалій для християн битві при Сілаки 1086 року, обороні Толедо 1090 року. У 1092 року уклав союз з Сідом Кампеадором.

Санчо I у 1094 році підійшов до великої фортеці Уеска, але під час облоги був важко поранений стрілою і помер, заповівши синові Педро продовжувати війну.

1. Дружина — Ізабелла, донька Арменголя III, графа де Уржель

Діти:

• Педро (1068/1069—1104), король у 1094—1104 роках

2. Дружина — Феліція, донька Ілдуіна IV, графа де Монтідідьє і Русі

Діти:

• Фердинанд (бл.1080—1086)
• Альфонсо (1073/1074—1134), король у 1104—1134 роках
• Раміро (бл.1075—1147), король у 1034—1036 роках

1 бастард

• Bernard F. Reilly, The Contest of Christian and Muslim Spain, 1031—1157, (Blackwell, 1995), 109.
• Buesa Conde, Domingo. El rey Sancho Ramírez (en castellà). Guara, 1978.
• Domingo J. Buesa Conde: Sancho Ramírez, Rey de Aragoneses y Pamploneses (1064—1094). Zaragoza, 1996.
• Rafael Altamira, La Spagna (1031—1248), in Storia del mondo medievale, vol. V, 1999, pp. 865—896

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санчо I (король Арагону)