Сапожнін Володимир Володимирович

Володимир Сапожнін
Володимир Сапожнін
Дата народження	26 липня 1906
Місце народження	Суми, Харківська губернія, Російська імперія
Дата смерті	6 грудня 1996 (90 років)
Місце смерті	Таллінн, Естонія
Поховання	Олександро-Невський цвинтар
Громадянство	→→
Alma mater	Естонська академія музики та театру
Професія	скрипаль, композитор, співак, актор, танцюрист, harmonicist, артист естради
IMDb	ID 0764635

Сапожнін Володимир Володимирович (ест. Vladimir Sapožnin, нар. 26 липня 1906 року, Суми, Сумський повіт, Харківської губернії (тепер Сумська обл. України) — пом. 6 грудня 1996 року, Таллінн, Естонія) — український, естонський і радянський артист цирку та естради, джазовий музикант, скрипаль, танцюрист, кіноактор, співак. Заслужений артист Естонської РСР. Виступав під псевдонімом «Боба».

Біографія

Народився в сім'ї артистів цирку, які виступали під прізвищем Бояновські. З п'ятирічного віку виступав у цирку, клоун-музикант, еквілібрист, жонглер, грав на музичних інструментах. За сімейними переказами, виступаючи у санкт-петербурзькому Цирку Чінізеллі^[ru], сподобався імператору Миколі II, від якого отримав у подарунок іграшкову дерев'яну фортецю і набір олов'яних солдатиків, які поклали початок його колекціонуванню іграшок^[1] (ця колекція іграшок зберігається в Тартуському музеї іграшок^[en], а музичні інструменти^[2] — в Естонському музеї театру і музики^[3]).

У 1920 році вступив до Московської консерваторії, навчався по класу скрипки. У 1923 році родина переїхала в Естонію. Виступав з сім'єю, один, та з сестрою Надією, а з 1934 по 1948 рік — з сестрою Валею. Пародіював Армстронга і Утьосова, імітував джазові інструменти, виконував джазові попурі, грав на концертіно, ксилофоні, губній гармошці, губному органі, танцював степ, співав і говорив на різних мовах.

У 1925 році виїхав на один рік за контрактом в Америку. Надалі багато гастролював у різних країнах.

У 1936 році закінчив Таллинскую консерваторію по класу скрипки екстерном.

Під час Другої світової війни був мобілізований в Червону Армію, потрапивши під бомбардування, не зміг прибути до місця призначення і знову повернувся в Таллінн, де продовжив сольні виступи, диригував джазовим оркестром, виступав у вар'єте, кабаре.

З 1944 року — соліст Естонської державної філармонії, виступав як імітатор звуків^[4] і мультиінструменталіст. Нетривалий час очолював Державний джаз-оркестр Естонської РСР (майбутній Естрадний оркестр Естонського радіо), встигнувши виступити з цим колективом у Москві та Ленінграді, а також записатися на пластинки, які надійшли в продаж лише наприкінці 1950-х рр. Згодом джазові критики визнавали, що оркестр п/у В. В. Сапожнина був у числі ансамблів, які займали лідируючи позиції в радянському оркестровому джазі середини 1940-х років, демонструючи справжній професіоналізм і високу майстерність у виконанні музики в стилі свінг. Сам Сапожнин впевнено працював в стилі Джо Венуті та Стефана Граппеллі.

У 1980-ті роки — популярний соліст вар'єте в Талліні, близько 20 років пропрацював у готелі «Viru»^[5].

В останні роки життя працював у РАЦСі та грав у кафе «Москва» на площі Свободи (Вабадусе, 10)^[6].

Похований в Таллінні на Олександро-Невському цвинтарі, комплекс Siselinna kalmistu (ділянка AN II-2)^[7]^[8]