Саїманга аманійська

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Нектаркові (Nectariniidae)
Рід:	Зеленовола саїманга (Cyanomitra)
Вид:	Саїманга аманійська

Біноміальна назва

Hedydipna pallidigaster
Sclater & Moreau, 1935^[2]

Синоніми

Anthreptes pallidigaster
Anthodiaeta pallidigaster

Посилання

Вікісховище:	Hedydipna pallidigaster
Віківиди:	Hedydipna pallidigaster
ITIS:	916391
МСОП:	22717653

Саїманга аманійська^[3] (Hedydipna pallidigaster) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)^[4]. Мешкає в Кенії і Танзанії.

Опис

Довжина птаха становить 9 см. У самця яскраво, металево-блскуче забарвлення: на голові — фіолетово-синьо-зелене, на спині — чорне, на хвості — синьо-фіолетове. Горло і верхня частина грудей темно-фіолетові, металово-блискучі. Решта нижньої частини тіла білувата. На грудях оранжеві плямки. У самиць верхня частина тіла темно-сіра, металево-блискуча, нижня частина тіла біла, над очима білі "брови". скроні сіруваті. Крила темно-коричневі, кінчик хвоста білий. Очі аманійських саїманг карі, дзьоб і лапи чорні.

Поширення і екологія

Три популяції аманійських саїманг машкають на трьох окремих територіях: одна — в Національному парку Арабуко-Сококе в Кенії, інші дві — в танзанійських горах Усамбара і Удзунгва. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах і савані. Зустрічаються на висоті до 1270 м над рівнем моря.

Поведінка

Аманійські саїманги живуть парами, невеликими сімейними групами або зграйками до 60 птахів. Іноді приєднуються до гмішаних зграй птахів. Живляться нектаром і комахами. Сезон розмноження триває з травня по червень і з вересня по грудень.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що знаходиться під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція аманійських саїманг становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Hedydipna pallidigaster.
↑ William Lutley Sclater, Reginald Ernest Moreau: Mr. W. L. Sclater gave an account of Mr. R. E. Moreau's recent expedition to the central northern highlands of Tanganyika Territory, and exhibited and described one new species and five new subspecies in their joint name. In: Bulletin of the British Ornithologists' Club. 56, S. 10–19 (online).
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 жовтня 2021.