Сейсмічність УзбекистануТериторія Узбекистану — характеризується підвищеною сейсмічністю. Загальна характеристикаЗони найбільших землетрусів: Чаткальський, Байсунтау, Пскемський хребти, Каржантау, східна частина Ферганської долини. Епіцентри землетрусів прив'язані до перетину ортогональних систем розломів північно-західного і північно-східного простягання, що розділяють літосферу на великі блоки. Найсильніші – 9-10-бальні землетруси. Західні райони Узбекистану відносно слабкосейсмічні, однак і тут відомі великі землетруси. Їх гіпоцентри розташовані у верхній частині земної кори на глибині від 3-5 до 25-30 км. Глибина залягання гіпоцентрів збільшується зі зростанням магнітуди і розмірів осередків землетрусів. Сильні землетруси в Узбекистані спостерігаються в середньому раз на 20-25 років[1]. Землетруси у минулі століттяЗемлетруси ХХІ століття
200822 серпня в Узбекистані стався помірний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою близько 5,0 балів (за шкалою Ріхтера). За даними лабораторії сейсмотектоніки Інституту сейсмології Академії наук Республіки Узбекистан, епіцентр землетрусу знаходився неподалік від селища Назарбек на відстані 15-20 км від міста Ташкента[2]. 201120 липня в Узбекистані стався сильно помірний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 6,5-7,0 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу знаходився у Ферганській області. Через руйнування житлових будівель загинуло 13 людей, 86 отримали поранення[3]. 201326 травня на сході Узбекистану стався сильно помірний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 6,0 балів (за шкалою Ріхтера). За даними Геологічної служби США (USGS), епіцентр землетрусу знаходився на північ від міста Булунгур у Самаркандській області[4]. Днем раніше в Узбекистані був зафіксований помірний (за шкалою інтенсивності МSK-64) землетрус магнітудою 5,5 балів (за шкалою Ріхтера), внаслідок якого були постраждалі і було зруйновано декілька будівель у місті Тойтепа[5]. Див. такожДжерелаГірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia