Селаїт

Селаїт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Sel[2]
Хімічна формула	MgF₂
Nickel-Strunz 10	3.AB.15[3]
Ідентифікація
Сингонія	тетрагональна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	Квінтіно Селлаd[4]
Селаїт у Вікісховищі

Селаїт (рос. селлаит; англ. sellaite; нім. Sellait m) — мінерал, флуористий магній ланцюжкової будови. За прізв. італ. мінералога К.Селла (Q.Sella), G. Strüver, 1868. Синоніми: белонезит.

Хімічна формула: MgF₂. Склад у %: Mg — 39,02; F — 60,98.

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Структура подібна до структури рутилу. Утворює призматичні до голчастих і волокнисті аґреґати. Двійники по (110). Спайність досконала. Густина 3,15. Тв. 5,0-5,5. Безбарвний до білого. Прозорий. Злом раковистий. Блиск скляний. Крихкий. Характерний мінерал пневматолітово-гідротермальних родовищ, які залягають у доломітах, а також соляних, доломіт-ангідритових і фумарольних відкладів. Супутні мінерали: доломіт, ангідрит.

Знахідки: копальня «Клара», Шварцвальд, Блейхроде, Сх. Гарц — все ФРН; Бая Спріє та Геря (Румунія); Болівія; Етна та Везувій, Італія; глетчер «Жебрула», Франція.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Селаїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Селаїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.