Семерньова Галина Вікторівна

Семерньова Галина Вікторівна
Народження	24 липня 1973(1973-07-24) (51 рік) Одеса, Українська РСР, СРСР
Національність	українка
Країна	СРСР  Україна
Жанр	живопис, графіка
Навчання	Одеське художнє училище імені М. Грекова (1992) Південноукраїнський університет імені К. Ушинського (1998)
Напрямок	натюрморт, пейзаж
Роки творчості	1983 — т. ч.
Вчене звання
Звання

Семерньова Галина Вікторівна (нар. 24 липня 1973, Одеса, Українська РСР, СРСР) — українська художниця-живописець, заслужена художниця України (2013), членкиня Національної спілки художників України (1995).

Народилася 24 липня 1973 року в Одесі в родині художника Віктора Семерньова. Творчу діяльність почала у 1983 році.

У 1992 році закінчила Одеське державне художнє училище імені М. Грекова, у 1998 — художньо-графічний факультет Південноукраїнського університет імені К. Ушинського^[1].

Членкиня Національної спілки художників України від 1995 року^[2].

У 2013 році отримала звання Заслуженої художниці України^[3][4].

Працює в галузі живопису, графіки, діорамного мистецтва та іконопису. Авторка діорам «Козацьке поселення Бугогардівської паланки на території села Грушівці у ІІ половині XVIII століття», «Старофлотські казарми» і «Штурм фортеці Очаків у 1788 році» (всі — 2012) в миколаївських музеях, серії «Індійський цикл» (2002), розписів у каплиці Святого Миколая в Миколаєві (2005).

Багато робіт присвячено тим країнам, де жила і працювала Семерньова — Індія, Греція і Єгипет^[1].

• «Козацьке поселення Бугогардівської паланки на території села Грушівці у ІІ половині XVIII століття» (2012);
• «Старофлотські казарми» (2012);
• «Штурм фортеці Очаків у 1788 році» (2012).

• «Індійський цикл» (2002).

• «На Дальносхідний фронт. 1904» (2004);
• Каплиця Святого Миколая (Миколаїв, 2005).

Бере участь у виставках з початку своєї творчої діяльності у 1983 році. Учасниця багатьох українських та міжнародних виставок. Брала участь у міжнародних симпозіумах. Окремі роботи зберігаються у приватних колекціях Італії, США, Німеччини, Ізраїлю, Франції, Росії та України.

• Одеса (1991);
• Виставка II міжнародного симпозіуму (1993);
• Миколаїв (1997, 1998, 1999, 2000, 2008);
• «Індійський цикл» (Миколаїв, 2002);
• «Дорогами Індії» (Одеса, 2005);
• «До 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні» (Миколаїв, 2005).