Серебрякова Галина Йосипівна
Галина Йосипівна Серебрякова (1905—1980) — російська радянська письменниця і журналістка, авторка романів про Маркса і Енгельса. ЖиттєписГалина Серебрякова народилася 7 (20) грудня 1905 року в Києві в сім'ї революціонерів. Батько Йосип Мойсейович Бик-Бек (1882—1936), був земським лікарем, при радянській владі був призначений начальником політуправління військ ВОХР, повпредом у Хорезмі, директором Музею образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна (1933—1935)[2], директором курортного тресту; розстріляний в 1936 році. Мати, Броніслава Сигізмундівна Красутська (Красуцька), працювала в ЧК і партійних органах. Сама Галина була членом РКП (б) з 1919 року. У 1920—1925 роках навчалася на медичному факультеті Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, після займалася журналістикою. У 1920-ті роки починала кар'єру оперної співачки: в 1928 році співала у великому Радіоконцерті в Лондоні, отримала запрошення в трупу Большого театру. У 1923—1924 роках була одружена з відомим більшовицьким діячем Леонідом Серебряковим. З 1925 року одружена з наркомом фінансів Григорієм Сокольниковим. За завданнями «Комсомольської правди» в 1927 році побувала в Китаї, потім в 1927—1928 роках — у Женеві та Парижі. У 1930—1932 роках разом з чоловіком була в Англії. За легендою, після публікації в 1933 році її памфлету «Очна ставка: картини англійського життя», Чемберлен (в 1931—1937 рр. канцлер казначейства) заборонив їй в'їзд до Англії[3]. Для збору матеріалу до роману про Карла Маркса за особливим дозволом їздила до Західної Європу. Роман «Юність Маркса» вийшов в 1934—1935 рр. Галина Серебрякова вступила до Спілки письменників СРСР у 1934 році, але вже через два роки була виключена в 1936 та відновлена в 1956 році. У 1936 році арештована слідом за чоловіком, а в червні 1937 року вислана до Семипалатинська разом з матір'ю і дворічною донькою, там в грудні знову заарештована і в 1939 році засуджена до 8 років ув'язнення як «дружина ворога народу». У 1945 році була звільнена і оселилася в Джамбулі, де працювала фельдшеркою. 28 травня 1949 року вона була знову арештована, і Особлива нарада при МДБ СРСР 12 листопада 1949 року засудила її до 10 років позбавлення волі за звинуваченням у контрреволюційній агітації та участі в контрреволюційній організації. У серпні 1955 року вона була звільнена з ув'язнення і відправлена на заслання до Джамбулу, але незабаром була звільнена й із заслання[4]. У 1956 році була повністю реабілітована і відновлена в партії. Також відновила письменницьку діяльність. На початку 1960-х років Галина Серебрякова закінчила свою трилогію про Карла Маркса, що містить великий пізнавальний матеріал з історії Західної Європи XIX століття. Після реабілітації зберегла відданість партії, активно виступала проти ліберальних тенденцій в радянській літературі. У 1963 році на зустрічі Микити Хрущова з письменниками виступила з нападками на Іллю Еренбурга. У 1967 році на польській мові в Парижі був надрукований її роман «Смерч» про перебування в таборі, проти чого вона виступила з офіційним протестом. Російською мовою роман з'явився тільки 1989 року.
Померла Галина Серебрякова 30 червня 1980 року. Похована на Передєлкінському кладовищі. НагородиСвітлини
Твори
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
