Серебряков Петро Михайлович
Петро Михайлович Серебряков (24 червня 1894, місто Кіржач Владимирської губернії, тепер Владимирської області, Російська Федерація — 16 вересня 1978, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, чекіст, секретар ЦК КП(б) Білорусії. Член Центрального бюро ЦК КП(б) Білорусії з 26 листопада 1920 до 25 лютого 1921 року. ЖиттєписНародився в родині спадкового ткача. З 1915 до 1918 року служив у російській армії, учасник Першої світової війни. Член РСДРП(б) з 1917 року. У 1918 році — член Підпільного крайового комітету комуністичних організацій Білорусії та Литви; заступник голови Бобруйського підпільного районного комітету РКП(б) Мінської губернії. У 1918 — лютому 1919 року — голова Бобруйської надзвичайної комісії (ЧК) Мінської губернії. З лютого 1919 року — голова Мозирського повітового комітету КП(б) Литви та Білорусії Мінської губернії; голова Мозирської повітової надзвичайної комісії (ЧК) Мінської губернії; інструктор Гомельського губернського комітету РКП(б). З липня до листопада 1920 року — голова Бобруйського повітового революційного комітету; голова виконавчого комітету Бобруйської повітової ради Мінської губернії. 26 листопада 1920 — 7 січня 1921 року — секретар ЦК КП(б) Білорусії. У 1923 році закінчив Московське вище технічне училище. З 1923 року — на партійній, адміністративно-господарській роботі (РРФСР, Узбецька РСР). Подальша доля невідома. Помер 16 вересня 1978 року в Москві. Урна з прахом похована в колумбарії на Ваганьківському цвинтарі. ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia