Сикора (острів)
Сико́ра чеськ. Sýkorův ostrov — один із 90-та островів Архіпелагу Норденшельда в південно-східній частині Карського моря (Північний Льодовитий океан). Адміністративно належить до Таймирського району Красноярського краю Російської Федерації. З 1993 року разом з архіпелагом входить до складу найбільшого заповідника Росії і всієї Євразії — Державного природного заповідника «Большой Арктический». ГеографіяОстрів Сикора довжиною трохи більше ніж 350 метрів входить до складу одної з п'яти основних груп островів, що складають Архіпелаг Норденшельда — групи островів Літке, яка складається із 10 островів. В 900-х метрах на північ від острова розташований острів Софії, на північному сході — найбільший острів групи — острів Єрмолова, а на півдні за протокою Леніна — група островів Пахтусова. Острів складається з вулканічних порід і знаходиться в зоні арктичної пустелі і тундри. Клімат арктичний, суворий. Безлюдний. ІсторіяАрхіпелаг Норденшельда був відкритий у 1740 році під час Великої Північної експедиції партією геодезиста Никифора Чекіна із Таймирського загону Харитона Лаптєва (*1700-†1763). Назву на честь шведського і фінського мореплавця, полярного дослідника, геолога, географа і картографа Нільса Адольфа Еріка Норденшельда одержав лише у 1893 році під час плавання вздовж узбережжя Сибіру норвезького полярного дослідника Фрітьофа Нансена на кораблі «Фрам». Група островів Літке була названа у 1901 році на честь російського мореплавця і полярного дослідника, президента Імператорської Академії Наук у Санкт-Петербурзі (1864–1882) графа Ф. П. Літке російським геологом бароном Е. В. Толлем під час полярної експедиції на шхуні «Заря». Тоді ж Е. В. Толль назвав один з островів на честь російського і чеського астронома Йозефа Сикори, учасника Російсько-Шведської експедиції на Шпіцберген (1899–1901). Література
Інтернет-посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
