Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо — провідний симфонічний оркестрУкраїнського радіо, один з найстаріших симфонічних оркестрів в Європі, заснований у 1929 році, широко відомий в Україні та за її межами.
Оркестр базується та здійснює свої записи в одній із найкращих і найбільших студій у Європі, Великій концертній студії Будинку звукозапису Українського радіо, де здійснив понад 10 тисяч записів симфонічної музики до Фонду Українського радіо[1].
Прямі трансляції та записи оркестру регулярно звучать на Радіо «Культура», Першому каналі Українського радіо, траснлюються на телеканалі UA:Культура, а також на закордонних радіостанціях. Оркестр веде активну концертну діяльність як в Україні так і за кордоном: Південна Корея, Іран, Іспанія, Італія[2], Португалія, Голландія, Люксембург, Німеччина, Франція, Бельгія, Польща, Білорусь, Китай[3], Алжир[4] та ін.
Історія
Історія оркестру розпочалася 5 жовтня 1929 року у Харкові[5] (тодішній столиці України), де відбувся перший публічний виступ новоствореного Симфонічного оркестру Українського радіо (тодішнього Українського Радіо-центру). Оркестр входив до структури Радіо-театру і складався із 45 музикантів, очолюваних диригентом професором Яковом Розенштейном[1].
Симфонічний оркестр Українського радіо входить у трійку найстаріших радіооркестрів у Європі — він створений у 1929 році третім у Європі. Після нього через рік був створений оркестр BBC і оркестр Всесоюзного радіо СРСР[6].
У 1934 оркестр було переведено до Києва у зв'язку з перенесенням столиці України та реформуванням Республіканського радіокомітету, склад оркестру збільшено до 60 музикантів. Другим диригентом оркестру було запрошено композитора Петра Полякова[7]. З 1935 року оркестр очолив диригент Герман Адлер, який працював з оркестром до 1937 року, після чого оркестр очолив диригент Михайло Канерштейн. У період окупації Києва під час Німецько-радянської війни оркестр припинив свою діяльність, яка потім була відновлена у 1944 році. У перші повоєнні роки (1944—1956) оркестр очолював Петро Поляков, який доклав багато зусиль на відновлення складу оркестру, розвитку його професійної форми.
1953 року оркестр було реформовано у Симфонічний оркестр Української республіканської філармонії у підпорядкуванні Міністерству культури УРСР. До 1956 року основним творчим завданням оркестру був запис музики до художніх та хроніко-документальних фільмів, що було тісно пов'язано з періодом бурхливого розвитку українського кінематографа[8].
У 1956 року оркестр було повернуто до структури Українського радіо, а в 1957 його очолив видатний український диригент — Костянтин Симеонов. На додаток до радіоефірів та публічних концертів активно розвинулась нова форма творчої діяльності оркестру — аудіозаписи до Фонду Українського радіо[9].
У 1961 році Симеонов очолив Київську оперу, а його посаду в оркестрі заступив диригент Вадим Гнєдаш, який керував колективом упродовж 28 років (до 1989 р.).В цей час оркестр мав назву «Заслужений симфонічний оркестр Держтелерадіо України». З 1991 року по 1999 рік оркестром керував диригент Володимир Сіренко, за часи роботи якого оркестр розвинувся до свого нинішнього формату, з постійним складом 83 музиканти.
1995 року у зв'язку з утворенням Національної радіокомпанії України оркестр змінює назву на Заслужений симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України. У 1999 році оркестр очолив В'ячеслав Блінов. З 2005 року оркестром керує Володимир Шейко[10].
За час існування оркестру в ньому працювали провідні музиканти, які своєю творчістю сприяли підвищенню майстерності музичного виконавства України. Серед них — скрипалі: Ісаак Кушнір, Фелікс Гольденберг, Валерій Немировський, Ганна Онопрієнко, Петро Дроща, Михайло Пархомовський, Яків Краснопольський, Ольга Заєць, Людмила Кадуріна. Альтисти — Генадій Канаєв, Тетяна Серьогіна, Клара Верховинець, Оксана Лящук, Яків Рабінович, Олег Калінін, Горик Ікаєв, Сергій Доморослов.. Віолончелісти: Іван Немеш, Віктор Гайдук, Олена Ікаєва, Володимир Мольфанов, Юрій Кадуков. Контрабасисти — Ванда Царук, Микола Закреницький, Руслан Пупач, Віталій Пирогов. Флейтисти — Віталій Пшеничний, Володимир Федченко, Сергій Савченко, Ігор Кононенко, Валерій Бурля. Гобоїсти — Петро Могила,Леонід Попель, Леонід Гольцман, Василь Панькін, Володимир Рудницький, Михайло Севрук, Ярослав Пінчук,Павел Сметанін, Ярослав Волошин, Дмитро Харитрнов, Ігор Болбот. Кларнетисти — Михайло Дулицький, Марков, Микола Спасибо, Володимир Дахно, Олександр Гунченко, Іван Пендищук, Віталій Тімець, Левко Мілявський, Зорян Гороховський. Фаготисти — Петро Яковець, Роман Іванченко, Дмитро Лебець, Юрій Дондаков, Тарас Осадчий, Юрій Конрад, Микола Камишний, Валентин Оробінський. Трубачі — Василь Чумак, Юрій Блінов, Олександр Мельник, Олександр Кобець, Карл Нємечек, Олександр Куліш, Валерій Прус, Юрій Павчинський, Анатолій Погребний. Валторністи — Костянтин Мага, Микола Голець, Сергій Мальков, Віктор Каптюров, Петро Лось. Тромбоністи — Віталій Пильников, Василь Кислий, Віталій Шелудько, Юрій Ксенофонтов. Тубисти — Борис Мойсеєнко. Ударники — Вольф Бендерський, Леонід Крищенко, Павло Рогоза, Віталій Рогоза, Семен Гольдман, Микола Горкавенко.
Колектив веде активну концертну діяльність як в Україні так і за кордоном: Італія,[2] Іспанія, Португалія, Нідерланди, Люксембург, Польща, Білорусь, Алжир,[4] Південна Корея, Іран, Китай[11].
Відзнаки
У 1971 році Указом Президії Верховної Ради УРСР року оркестру присвоєне звання «Заслужений колектив України».
У 2001 році наказом Міністерства культури України оркестру було надано статус Академічного.
У 2019 році за концертні програми 2013—2018 років, цикл аудіозаписів творів українських композиторів до Фонду Українського радіо, художній керівник та головний диригент оркестру Володимир Шейко став лауреатом Шевченківської премії — найвищої мистецької відзнаки в Україні — в номінації «Музичне мистецтво»[12].
