Синельникова Марія Давидівна

Синельникова Марія Давидівна
Народилася	29 липня (10 серпня) 1899[1]  Бердянськ, Бердянський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Померла	11 березня 1993(1993-03-11)[1] (93 роки)  Москва, Росія
Поховання	Нове Донське кладовище
Громадянство	Російська імперія  СРСР  Росія
Діяльність	акторка, театральний педагог
Заклад	Театральний інститут імені Бориса Щукіна і Державний академічний театр імені Є. Вахтангова
Роки діяльності	з 1927
IMDb	nm0784053
Нагороди та премії

Марія Давидівна Синельникова (1899–1993) — радянська актриса театру та кіно. Народна артистка РРФСР (1969).

Марія Синельникова народилася 29 липня (10 серпня) 1899 року в Бердянську Таврійської губернії Російської Імперії. Навчалася на Вищих жіночих курсах у Харкові (історико-філологічний факультет). Там одночасно займалася в Студії при театрі Миколи Синельникова; Після закінчення навчання почала працювати актрисою в цьому ж театрі.

У 1920 році працювала в агітпоїзді робітиничо-селянської червоної армії (РСЧА) на Південно-Західному фронті.

Восени того ж 1920 року вступила до Студії ЄвгенаВахтангова у Москві, що незабаром стала театром ім. Вахтангова. У цьому театрі прослужила все своє творче життя.

У прижиттєвій постановці Євгена Вахтангова «Принцеса Турандот» грала Адельму почергово з акторкою Ганною Орочко.

З 1928 року вела педагогічну роботу у Театральному училищі імені Бориса Щукіна.

Померла 1993 року. Похована на Донському цвинтарі^[2].

• Брат — анатом Рафаїл Давидович Синельников. Племінник — анатом Яків Рафаїлович Синельников.
• Брат — актор та режисер Георгій Давидович Синельников, його дружина — заслужена артистка РРФСР Єва Єфремівна Синельникова.
• Чоловік — Лев Саулович Бахмутський, його сестра Рахіль була одружена з письменником Андрієм Соболем; племінник — поет Марк Соболь. Інша його сестра Софія була одружена з філософом Ароном Рубіним ; племінник — сходознавець-синолог Віталій Рубін.
  • Донька — Катерина Львівна Синельникова (1924—1978), викладачка гриму в Театральному училищі імені Бориса Щукіна^[3].

• 1922 — «Принцеса Турандот» Карло Гоцці — Адельма
• 1928 — «На крові» Сергія Масловського — Хімера
• 1933 — «Інтервенція» Л. І. Славіна — мадам Ксідіас
• 1935 — «Аристократи» Миколи Погодіна — Сонька
• 1936 — «Флорісдорф» Фрідріха Вольфа — тітонька Малі
• 1940 — «Небезпечний поворот» Джона Прістлі — Фреда
• 1941 — «Маскарад» Михайла Лермонтова — баронеса Штраль
• 1946 — «Електра» Софокла — Клітемнестра
• 1947 — «Глибоке коріння» Гоу та Д'Юссо — Бела
• 1950 — «Перші радості» за Костянтином Федіним, перша частина — Віра Нікандрівна
• 1951 — «Кирило Ізвеков» за Костянтином Федіним, друга частина — Віра Нікандрівна
• 1956 — Філумена Мартурано Едуардо Де Філіппо — Розалія
• 1960 — «Дами та гусари» Александера Фредро — пані Дингальська
• 1974 — «Кіт у чоботях» Гейнца Калау — Дружина Селянина

• 1927 — Його високоповажність — Міріам, прийомна донька рабина
• 1935 — Останній табір — дружина Юдко
• 1936 — Покоління переможців — Роза Штейн, майстриня
• 1964 — Соучастие в убийстве (фильм-спектакль)
• 1973 — Чорний принц
• 1975 — Конармія
• 1979 — Кіт у чоботях — Селянка

• 1957 — Снігова королева — Фінка

• Заслужена артистка РРФСР (1937)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1946)^[4]
• Народна артистка РРФСР (1969)

• Maria Sinielnikowa на порталі IMDb (англ.)
• Maria Sinielnikowa на порталі kinopoisk.ru (рос.)
• Світлини
• [1]