Синиця вусата

?Синиця вусата
	; Дорослий самець ;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Panuridae;
Рід:	Вусата синиця (Panurus); K.L. Koch, 1816
Вид:	Синиця вусата;
Біноміальна назва
	Panurus biarmicus; (Linnaeus, 1758)
	; Ареал вусатої синиці Осіле проживання Зимування
Посилання
Вікісховище:	Panurus biarmicus
ITIS:	561803
МСОП:	22716776
NCBI:	181101

Сини́ця вуса́та^[1] або сутора вусата^[1] (Panurus biarmicus) — єдиний вид роду вусата синиця (Panurus) у монотиповій родині Panuridae.

Морфологічні ознаки

Це невеликий, трохи менший за горобця птах. Хвіст довший за тіло. Верх тіла іржасто-рудий, низ білий, боки рудувато-рожеві. У самців голова попелясто-сіра, із широкими чорними «вусами», підхвістя чорне. У самок голова руда, «вусів» немає, підхвістя руде. Крила бурі, з білою смугою^[2].

Поширення та місця існування

Поширена в Євразії, в середній смузі. Найбільші популяції знаходяться на узбережжях Північного та Балтійського морів. В Україні поширена на гніздуванні в долині Дніпра і в плавнях річок степової зони. У період мандрівок зустрічається й в інших місцях, крім Карпат, Закарпаття та Криму. Тримається заростей очерету, рідше прибережних заростей верби^[3].

Живлення

Влітку основним видом харчування є комахи: найчастіше ловить одноденок, або збирає попелиць. Може поїдати дрібних безхребетних. Під час пошуку їжі синиця переміщується стеблами очеретів догори, іноді наважується стрибати по пересохлому мулові. З настанням холодів переходить на харчування насінням очерету^[4].

Розмноження

Гнізда починають будувати в квітні. Глибоке чашкоподібне гніздо влаштовує в кущах болотяних рослин, на купинах або стеблах очерету над водою, мостячи його з болотяних рослин і листя. За літо буває дві кладки. Кладка з 4—6 білих з темними рисочками яєць, у березні. Через два тижні вилуплюються пташенята, які через два тижні можуть літати^[5].

Охорона

Популяції птахів зазнають значної шкоди через спалювання очеретів, знищення водно-болотних угід, велика кількість птахів гине під час суворих зим. Вид занесений до Бернської конвенції з охорони флори, фауни та природних середовищ існування^[6].