Синьодзьоб чорноголовий

? Синьодзьоб чорноголовий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Астрильдові (Estrildidae) Рід: Синьодзьоб (Spermestes) Вид: Синьодзьоб чорноголовий
Біноміальна назва
Spermophaga haematina (Vieillot, 1805)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Loxia haematina Spermospiza haematina
Посилання
Вікісховище: Spermophaga haematina Віківиди: Spermophaga haematina ITIS: 563053 МСОП: 22719398 NCBI: 247675

Синьодзьо́б чорноголовий^[2] (Spermophaga haematina) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Західній і Центральній Африці.

Довжина птаха становить 13-14 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, верхня частина тіла, крила, хвіст, живіт і гузка чорні, місцями блискучі, горло, груди і боки червоні. У самиць обличчя чорнувате або темно-бордове, на животі у них є білі плями. Дзьоб чорнувато-синій з червонуватим кінчиком і краями, біля основи світліший. Очі карі, у самців навколо очей є сині кільця. Лапи тілесно-сірого кольору.

Виділяють три підвиди:^[3]

• S. h. haematina (Vieillot, 1807) — від Сенегалу і Гамбії до Гани;
• S. h. togoensis (Neumann, 1910) — від Того до південного заходу Нігерії;
• S. h. pustulata (Voigt, 1831) — від південно-східної Нігерії і Камеруну до південного заходу ЦАР, сходу ДР Конго і північного заходу Анголи (Кабінда).

Чорноголові синьодзьоби мешкають в Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, [Кот-д'Івуар]]і, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Центральноафриканській Республіці, Габоні, Республіці Конго, Демократичній Республіці Конго і Анголі. Вони живуть в густих очеретяних і чагарникових заростях на берегах річок і боліт та в підліску тропічних лісів поблизу водойм. Зустрічаються поодинці або парами.

Чорноголові синьодзьоби живляться переважно насінням трав, доповнюють свій раціон ягодами, плодами, іноді комахами та іншими дрібними безхребетними. Сезон розмноження припадає на другу половину сезону дощів. Самиці приваблюють самиць, стрибаючи перед нею і тримають при цьому в дзьобі травинку; самиці в цей час співають і демонструють готовністю до розмноження, присідаючи і рухаючи хвостом із сторони в сторону. Гніздо будується парою птахів з трави і рослинних волокон, встелюється мохом і пір'ям, розміщується в густих заростях. В кладці від 3 до 6 білуватих яєць. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні, насиджують та доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак залишаються разом з батьками ще деякий час.

• Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
• Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.

Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.