Синьохвіст золотистий

?Синьохвіст золотистий
	; Самець золотистого синьохвоста ; Самеця золотистого синьохвоста
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae);
Рід:	Синьохвіст (Tarsiger);
Вид:	Синьохвіст золотистий;
Біноміальна назва
	Tarsiger chrysaeus; Hodgson, 1845
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Luscinia chrysaea; Luscinia chrysaeus; Erithacus chrysaeus
Посилання
Вікісховище:	Tarsiger chrysaeus
Віківиди:	Tarsiger chrysaeus
ITIS:	563328
МСОП:	22709738
NCBI:	358821

Синьохві́ст золотистий^[2] (Tarsiger chrysaeus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях і горах Південно-Східної Азії.

Опис

Довжина птаха становить 14-15 см, вага 12-15 г. У самців верхня частина тіла коричнювато-оливкова, нижня частина тіла яскраво-золотисто-оранжева. Над очима широкі оранжеві "брови", на обличчі чорна "маска", плечі і хвіст з боків золотисто-оранжеві. Самиці мають менш яскраве забарвлення, "брови" у них менш виражені.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[3]

T. c. whistleri Ticehurst, 1922 — західні Гімалаї (північний Пакистан, Кашмір, північний захід Індії);
T. c. chrysaeus Hodgson, 1845 — від центральних і східних Гімалаїв до центрального Китая і північної М'янми.

Поширення і екологія

Золотисті синьохвости гніздяться в горах Пакистану, Індії, Непалу, Бутану, М'янми і Китаю. Взимку вони мігрують на південь, досягаючи північно-західного Таїланду. Золотисті синьохвости живуть в чагарниковому і бамбуковому підліску вічнозелених гірських лісів, у високогірних чагарникових заростях та на високогірних луках. Живляться комахами. В Пкистані сезон розмноження триває з травня по червень. В кладці 3-4 яйця. Інкубаційний період триває 14-15 днів. Гніздо робиться з моху і трави, встелюється шерстю, пухом і пір'ям.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Tarsiger chrysaeus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 20 листопада 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 листопада 2022.