Сичик-горобець цейлонський
Си́чик-горобе́ць цейлонський[2] (Glaucidium castanotum) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Шрі-Ланки. Раніше вважався підвидом індійського сичика-горобця, однак був визнаний окремим видом. Опис  Довжина птаха становить 17—19 см, розмах крил 122—137 см, вага 100 г, довжина хвоста 56—70 мм. Самиці дещо більші за самців. Верхня частина тіла каштаново-коричнева, поцяткована темними смугами, нижня частина тіла біла, поцяткована тонкими чорнуватими смужками. Лицевий диск коричневий, слабо виражений, шия біла. Очі світло-жовті, восковиця сіра або зеленувато-біла, дзьоб жовтуватий або зеленуватий, лапи жовтувато-оливкові. Поширення і екологіяЦейлонські сичики-горобці є ендеміками острова Шрі-Ланка. Вони живуть у густих вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 1950 м над рівнем моря. Активні вдень, особливо під вечір. Живляться переважно жуками та іншими комахами, а також дрібними гризунами, ящірками і пташенятами. Сезон розмноження триває з березня по травень. Гніздяться в дуплах дерев, часто використовують покинуті гнізда дятлів. У кладці 2 яйця. ЗбереженняМСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція цейлонських сичиків0горобців становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища. Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
