Скляров Павло Іванович
Павло Іванович Скляров (29 серпня 1906, село Кремінна Куп'янського повіту Харківської губернії, тепер місто Луганської області — 21 січня 1991, місто Запоріжжя) — український радянський діяч, директор авіамоторобудівного заводу, голова Запорізького раднаргоспу, голова Запорізького промислового облвиконкому. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1961—1966 р. БіографіяНародився у селянській родині. У вересні 1920 — вересні 1923 року — студент Ново-Глухівської лісової профшколи у селі Кремінна. У вересні 1923 — квітні 1927 року — технік-лісовпорядник лісоекономічних експедицій на Донбасі і Катеринославщині. У 1925 році вступив до комсомолу. У квітні 1927 — травні 1929 року — технік-лісовпорядник Майкопського і Туапсинського районів Північно-Кавказького краю. У травні — жовтні 1929 року — окружний інспектор лісів земельного управління Донецької округи у місті Міллерове. У жовтні 1929 — жовтні 1930 року — крайовий інспектор лісів управління лісами Північно-Кавказького краю у місті Ростові-на-Дону. У жовтні 1930 — березні 1931 року — студент Північно-Кавказького лісотехнічного інституту. У березні 1931 — березні 1935 року — студент авіаційного факультету Азово-Чорноморського індустріального інституту в місті Новоросійську, інженер-авіамеханік з холодної обробки металів. У березні 1935 — квітні 1938 року — майстер, технолог, старший технолог механічного цеху, начальник технічного відділу механічного цеху машинобудівного заводу № 26 Наркомату авіаційної промисловості СРСР у місті Рибінську Ярославської області. У квітні 1938 — травні 1941 року — заступник начальника цеху машинобудівного заводу № 26 Наркомату авіаційної промисловості СРСР у місті Рибінську Ярославської області. З січня по травень 1939 року перебував у відрядженні для отримання досвіду на фірмі «Іспано-Сюїза» у місті Парижі (Франція). Член ВКП(б) з липня 1939 року. У травні — грудні 1941 року — начальник механічного цеху машинобудівного заводу № 26 Наркомату авіаційної промисловості СРСР у місті Рибінську. У грудні 1941 — червні 1944 року — начальник механічного цеху, у червні 1944 — травні 1947 року — заступник головного технолога машинобудівного заводу № 26 Наркомату авіаційної промисловості СРСР у місті Уфі Башкирської АРСР. З травня 1945 по липень 1946 року виконував спецзавдання з демонтажу обладнання у окупованій радянськими військами Німеччині. У травні 1947 — березні 1949 року — головний інженер Запорізького моторобудівного заводу № 478 Міністерства авіаційної промисловості СРСР. У березні 1949 — червні 1957 року — директор Запорізького моторобудівного заводу № 478 Міністерства авіаційної промисловості СРСР. 21 червня 1957 — 28 вересня 1961 року — 1-й заступник голови Ради народного господарства Запорізького економічного адміністративного району. У вересні 1961 — грудні 1962 року — голова Ради народного господарства Запорізького економічного адміністративного району. 21 січня 1963 — 16 грудня 1964 року — голова виконавчого комітету Запорізької промислової обласної ради депутатів трудящих. 15 грудня 1964 — 4 лютого 1974 року — секретар Запорізького обласного комітету КПУ з питань промисловості. З лютого 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення у місті Запоріжжі. Деякий час працював керуючим будівельного тресту в місті Запоріжжі. Нагороди
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia