Карташов Євген Григорович
Євге́н Григо́рович Карташо́в (нар. 1 січня 1942, рудник Щеглівський, Макіївський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР) — український державний діяч і дипломат, міський голова Запоріжжя в 2003–2010, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Казахстані у 2000—2001 рр. Депутат Верховної Ради України 2012—2014 років. Кандидат філософських наук (1983). Доктор наук із спеціальності механізми державного управління (2016)[1]. Академік Транспортної Академії України (2001). ЖиттєписУ 1942 році разом з батьками переїхав до села Терсянка Новомиколаївського району Запорізької області. У вересні 1948 — червні 1955 року — учень Терсянської семирічної школи. У вересні 1955 — червні 1959 року — учень Запорізького гідроенергетичного технікуму. У серпні 1959 — лютому 1960 року — слюсар, у лютому — листопаді 1960 року — помічник машиніста екскаватора, у листопаді 1960 — вересні 1961 року — механік, у вересні — листопаді 1961 року — старший інженер Управління механізованих робіт тресту «Запоріжалюмінбуд». У листопаді 1961 — серпні 1964 року — служба в Радянській армії (військова частина № 44208 Одеського військового округу). Член КПРС з 1964 по 1991 рік. У вересні 1964 — серпні 1969 року — студент Запорізького машинобудівного інституту, інженер-механік. У лютому — серпні 1969 року — інструктор, у серпні 1969 — березні 1971 року — заступник завідувача відділу, у березні 1971 — серпні 1972 року — завідувач відділу пропаганди та культурно-масової роботи Запорізького обласного комітету ЛКСМУ. У серпні 1972 — червні 1977 року — інструктор, у червні 1977 — вересні 1980 року — заступник завідувача відділу — завідувач сектору масово-політичної роботи відділу пропаганди та агітації Запорізького обласного комітету КПУ. У 1976—1979 роках заочно навчався у Вищій партійній школі при ЦК КПУ. У вересні 1980 — серпні 1983 року — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві. У 1983 році захистив кандидатську дисертацію з діалектичного та історичного матеріалізму. У серпні — вересні 1983 року — консультант-методист Будинку політосвіти в Запоріжжі. У вересні 1983 — липні 1984 року — інструктор відділу організаційно-партійної роботи, у липні 1984 — листопаді 1985 року — заступник завідувача відділу — завідувач сектору масово-політичної роботи відділу пропаганди та агітації Запорізького обласного комітету КПУ. 25 листопада 1985 — 26 вересня 1987 року — 1-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КПУ міста Запоріжжя. 28 вересня (офіційно 12 грудня) 1987 — 22 листопада 1988 року — завідувач відділу пропаганди та агітації Запорізького обласного комітету КПУ. 22 листопада 1988 — 11 квітня 1990 року — завідувач ідеологічного відділу Запорізького обласного комітету КПУ. 7 квітня 1990 — 30 квітня 1992 року — заступник голови виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів із гуманітарних питань. 1 травня — 4 вересня 1992 року — заступник глави Запорізької обласної державної адміністрації з питань соціально-культурної сфери, зв'язку з громадськими організаціями, партіями і рухами. 4 вересня 1992 — 4 лютого 1997 року — заступник генерального директора — директор зовнішньоекономічної фірми комбінату «Запоріжсталь». У лютому 1997 — січні 1999 року — заступник голови правління з питань зовнішньоекономічної діяльності — директор зовнішньоторговельної фірми ВАТ «Запоріжсталь». 27 січня — 23 листопада 1999 року — голова Запорізької обласної державної адміністрації[2][3]. 25 січня 2000 — 26 березня 2001 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Казахстан[4][5]. 26 березня 2001 — 29 липня 2003 року — голова Запорізької обласної державної адміністрації[6][7]. 8 червня 2003 — 24 вересня 2010 року — Запорізький міський голова. Член Партії регіонів (до 13 листопада 2006 року), після того — позапартійний. 22 вересня 2010, трохи більше ніж за місяць до чергових виборів, змушений подати у відставку; йому була запропонована робота у Міністерство закордонних справ України[8][9]. 24 вересня позачергова сесія міської ради прийняла відставку Карташова, відправила у відставку секретаря міськради Юрія Каптюха, який мав стати в.о. міського голови, та обрала секретарем міськради та в.о. міського голови Володимира Кальцева[10]. На виборах 31 жовтня 2010 очолював список Комуністичної партії до міської ради[11]. Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 до листопада 2014, виборчий округ № 76, Запорізька область, від Партії регіонів. «За» 31,59%, 9 суперників. На час виборів: голова наглядової ради ПАТ «Запоріжвогнетрив», член Партії регіонів. Голова підкомітету з питань місцевого самоврядування Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з грудня 2012)[12]. Нагороди
РодинаОдружений, має трьох дорослих дітей. Примітки
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
