Скоропадська Єлисавета Павлівна
Єлисавета Павлівна Скоропадська (27 листопада 1899, Санкт-Петербург, Росія — 16 лютого 1976, Оберстдорф, Німеччина), у шлюбі Кужим — українська політична діячка, керівниця Гетьманського руху та Союзу гетьманців-державників (1959—1976), скульпторка. Дочка гетьмана Павла Скоропадського та Олександри Скоропадської. ЖиттєписНародилася в козацько-гетьманській родині Павла та Олександри Скоропадських в Санкт-Петербурзі. Доньку назвали Єлизаветою на честь батькової тітки Єлизавети Милорадович[2]. В дитинстві неодноразово перебувала з родиною в маєтках Скоропадських на Чернігівщині і Полтавщині. З 1918 року разом з родиною перебувала в еміграції, а саме у 1919—1921 (Лозанна, Швейцарія), 1921—1945 (Ванзеє, Берлін), 1945—1976 (Оберстдорф, Баварія). З 1930-х брала активну участь у Гетьманському русі, виконуючи функції секретарки гетьмана Павла Скоропадського. У 1930-х була членкинею Комітету допомоги голодуючим в Україні. Під час Другої світової війни опікувалася українцями, які перебували на примусових роботах в Німеччині. У 1949 році одружилася з Василем Кужимою — українським дипломатом, одним з керівників Союзу гетьманців-державників. З 1959 року, після смерті старшої сестри Марії Скоропадської, очолила Гетьманський рух як найстарша в роді Скоропадських відповідно до написаних Павлом Скоропадським «Актів про дідичність Гетьманської Влади та порядок правопереємства в нашому Роді на принципі Старшинства»[3]. В період керівництва Гетьманським рухом Єлисаветою Скоропадською в 1963 році в Філадельфії (США, штат Пенсильванія) було створено Східноєвропейський дослідний інститут ім. Вячеслава Липинського (засновник і перший директор Євген Зиблікевич). Виявивши обдарованість до пластичних мистецтв ще в дитинстві, навчалася в Санкт-Петербурзі в студії Марії Діллон[4] — першої в Росії жінки-скульпторки з академічною освітою. Подальші мистецькі студії продовжила в Берлінській академії мистецтв та у Флоренції, у італійського скульптора Ліберо Андреотті (Libero Andreotti). У 1920-1930-х виконує низку замовлень на виготовлення скульптурних портретів та композицій в Німеччині, Голландії, Фінляндії. Створює скульптурні портрети Павла Скоропадського та сестри Марії. Більшість творів загинула під час Другої світової війни. Авторка спогадів про останні дні гетьмана Павла Скоропадського (в журналі «Державна Думка», чч. 6 — 8, 1952). Сім'я
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia