Скриточуб сичуанський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Вівчарикові (Phylloscopidae)
Рід:	Вівчарик (Phylloscopus)
Вид:	Скриточуб сичуанський

Біноміальна назва

Phylloscopus omeiensis
(Martens, Eck, Päckert & Sun, 1999)

Ареал виду Гніздування Зимування

Синоніми

Seicercus omeiensis

Посилання

Вікісховище:	Phylloscopus omeiensis
Віківиди:	Phylloscopus omeiensis
ITIS:	916727

Скриточу́б сичуанський^[2] (Phylloscopus omeiensis) — вид горобцеподібних птахів родини вівчарикових (Phylloscopidae)^[3]. Гніздиться в Китаї, зимує в Південно-Східній Азії. Раніше цей вид відносили до роду Скриточуб (Seicercus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження, опублікованого у 2018 році, його було переведено до роду Вівчарик (Phylloscopus)^[4].

Опис

Довжина птаха становить 11-12 см, Верхня частина тіла зелена, нижня частина тіла жовта. Голова сіра, на тімені темні смужки. Крайні стернові пера на кінці білі.

Поширення і екологія

Сичуанські скриточуби гніздяться у вічнозелених гірських лісах на сході центрального Китаю (північний Юньнань, Сичуань, Шеньсі, Хубей, Гуйчжоу, південь Ганьсу), на висоті від 1200 до 2300 м над рівнем моря. Взимку вони мігрують на південь, до М'янми, Таїланду, Лаосу, В'єтнаму і Камбоджі. Живляться комахами.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Phylloscopus omeiensis.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 травня 2022.
↑ Alström, P.; Rheindt, F.E.; Zhang, R.; Zhao, M.; Wang, J.; Zhu, X.; Gwee, C.Y.; Hao, Y.; Ohlson, J.; Jia, C.; Prawiradilaga, D.M.; Ericson, P.G.P.; Lei, F.; Olsson, U. (2018). Complete species-level phylogeny of the leaf warbler (Aves: Phylloscopidae) radiation (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 126: 141—152. doi:10.1016/j.ympev.2018.03.031.