Скібіцька Тетяна Василівна
Тетя́на Васи́лівна Скібі́цька (9 липня 1959, Київ — 3 червня 2013, Київ) — радянський і український мистецтвознавець, автор першої капітальної монографії про київський архітектурний модерн. БіографіяВчилася і закінчила середню школу №6 міста Києва, що на Великій Житомирській 2. Закінчила Київський державний художній інститут у 1981 році. Учениця Ю. С. Асєєва[1]. Після закінчення вишу — співробітник Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування (до 1990-х років). З 1998 року — заступник генерального директора Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій. З 2010 року — старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська». Член Національної спілки художників України з 1995 року. Член ICOMOS. Померла в Києві 3 червня 2013 року. Похована на Берковецькому кладовищі. Дослідницька і творча діяльністьКоло наукових інтересів: архітектура і соціально-культурне життя Києва кінца XIX — початку ХХ століття, забудова історичних міст України, методологія охорони культурної спадщини. У своїх дослідженнях Тетяна Скібіцька сполучувала всебічний аналіз архітектурних об'єктів із вивченням бібліографічних та архівних джерел. Значну увагу нею приділено масовій міській забудові Києва, типології та архітектурним особливостям прибуткових будинків, атрибуціям їхнього авторства. Стаття Т. Скібіцької «Творцы многоэтажного Киева» (1985)[2] ввела до наукового обігу маловідомі імена архитекторов, які формували вигляд київських вулиць. Важливе місце в працях дослідниці займали процеси формування і характерні риси стильових архітектурних напрямків доби еклектизму і модерну. Результатом тривалого комплексного вивчення цих питань стала серія статей і видана у 2011 році монографія про київський архітектурний модерн 1900-х — 1910-х років. Крім Києва, Тетяна Скібіцька брала участь у дослідженні історичної забудови Вінниці, Одеси, Сум, Чернівців. Неодноразово виступала с доповідями на наукових конференціях. Учасниця телевізійного проекта «Київські мініатюри» (1998—2009). ПублікаціїПерша публикація — стаття «Андреевский спуск в Киеве» (1982)[3]. Автор численних статей в архітектурних и культурологічних журналах («Строительство и архитектура», «Пам'ятки України», «Архітектура України», «Генеза» тощо), в історичному альманасі «Киевский альбом», у відомчих виданнях. Серед них:
Виступала з публікаціями як самостійно, так і у співавторстві (з Г. Духовичним, М. Кальницьким, О. Мокроусовою, І. Шулешко та ін.). Підготувала численні статті для Зводу пам'яток історії та культури України, для CD-проектів «Київ. Історична енциклопедія», «Храми Києва». Книги
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia