Слобідсько-Українське ополчення (1812)
Слобідсько-Українське ополчення 1812 року — тимчасове міліційне військове формування в Російській імперії, було частиною земського війська скликаного в 1812 році в зв’язку з тяжким становищем імперської армії під час Французько-російської війни 1812 року проти Наполеона І. В тому ж році розформовано. Історія заснуванняПісля розгрому російських військ у битві під Фрідландом у червні 1807 року російський імператор Олександр І уклав з Наполеоном Бонапартом Тільзитський мир, за яким зобов'язався приєднатися до континентальної блокади Англії. За угодою з Наполеоном Бонапартом Росія в 1808 році відібрала у Швеції Фінляндію і зробила ряд інших територіальних займань; Наполеону ж розв'язала руки для підкорення всієї Європи за винятком Англії та Іспанії. Наполеонівські війська після черги анексій присунулися до кордонів Російської імперії. 24 лютого 1812 Наполеон Бонапарт уклав союзний договір з Пруссією, яка повинна була виставити проти Росії 20 тисяч солдатів, а також забезпечити матеріально-технічне постачання французької армії. Наполеон також уклав 14 березня того ж року військовий союз з Австрією, за яким австрійці зобов'язалися виставити 30 тисяч солдатів проти Росії. У ніч на 12 (24) червня 1812 року армія Наполеона Бонапарта почала військову кампанію на західних кордонах Російської імперії. Французька імперія вважала війну справедливою і доречною, оскільки Російська імперія порушила умови Тільзитського мирного договору. 6 липня 1812 році у таборі під Полоцьком, російським імператором Олександром І було підписано маніфест про збори ополчення. Формування ополчення28 липня на надзвичайному зібранні губернського дворянства було вирішено сформувати тимчасове ополчення для внутрішньої безпеки. Було вирішено брати по одній людині з 50 осіб. З цих обранців сформувати 1350 кінних козаків, з інших утворили стрільців та піших козаків. Начальником губернського ополчення було обрано генерал-майора, Бекарюкова Захара Івановича. Командиром кінного козацького полку стає полковник Михайло Матвійович Куликовський, а командирами піших полків стають підполковники: Донець-Захаржевський Володимир Якович, Врємєв Олександр Миронович, Двигубський Олексій Михайлович. Скасування ополченняОполчення не встигло остаточно сформуватися, оскільки було виставлене значне ополчення Московської губернії, та суміжних губерній, а Слобідсько-Українське ополчення було наказано розформувати. Місцеве дворянство мало бажання взяти участь у бойових діях і прохало не розпускати земського війська, але імператор вирішив, що це зайве. Нагороди30 серпня 1814 року було видано імператорський маніфест, в пам'ять війни 1812 року. У маніфесті говорилося
Див. такожДжерела
Примітки |
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
