Слюньков Микола Микитович
Микола Микитович Слюнько́в (біл. Мікалай Мікітавіч Сьлюнькоў; 26 квітня 1929, містечко Городець, Рогачовський район, Бобруйський округ, Білоруська РСР — 9 серпня 2022) — білоруський радянський партійний діяч. Член КПРС у 1954—1991 роках. Член ЦК КПРС (1986—1990), член Політбюро ЦК КПРС (1987—1990; кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС у 1986—1987 роках). Лауреат Державної премії СРСР (1971). Герой Соціалістичної Праці (1974). БіографіяНародився в селянській родині в містечку Городець (нині Гомельська область). Білорус. Закінчив Мінський автомеханічний технікум (1950) та Білоруський інститут механізації сільського господарства (1954—1962). У 1960—1965 роках — директор Мінського заводу тракторних запчастин (нині — Мінський завод зубчастих коліс). У 1965—1972 роках — директор Мінського тракторного заводу, генеральний директор Мінського виробничого тракторобудівного об'єднання. 1972—1974 роки — перший секретар Мінського міському Компартії Білорусі. У 1974—1983 роках — заступник голови Держплану СРСР. У 1983—1987 роках займав пост першого секретаря ЦК Компартії Білорусі. 1987—1990 — Секретар ЦК КПРС, одночасно у 1987—1988 роках — завідувач економічним відділом ЦК КПРС. У 1988—1990 роках — голова Комісії ЦК КПРС з питань соціально-економічної політики. З 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення. Помер 9 серпня 2022 року в 93-річному віці[1]. ПриміткиПосилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia