Раніше білокрилого смолярика відносили до роду Кам'янка (Oenanthe), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень, опублікованих в 2010 і 2012 роках, вид був переведений до роду Смолярик (Myrmecocichla)[4][5][6].
Опис
Довжина птаха становить 18-20 см. Надхвістя птаха, а також крайні стернові пера білі, гострий дзьоб і лапи чорні. Виду притаманний статевий диморфізм. Забарвлення самця поліморфне, однак візерунок хвоста і білі плями на плечах завжди присутні. Забарвлення тіла варіюється від світло-сірого до майже чорного, тім'я у деяких морф може бути білим. Самиці мають темно-коричневе забарвлення, за винятком білих плям на хвості та на надхвісті. Спів білокрилих смоляриків мелодійний, включає в себе посвисти і цвірінькання.
Білокрилі смолярики живляться комахами і ягодами. Моногамні, гніздяться на землі серед каміння. Сезон розмноження триває з вересня по січень, іноді з червня по березнь. Гніздо чашоподібне, зроблене з сухої трави. В кладці 2-4 яйця, інкубаційний період триває 13-14 днів, насиджує лише самиця. Пташенята покидають гніздо на 16 день. За сезон може вилупитися 2-3 виводки.
↑Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 57 (1): 380—392. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008. PMID20656044.
↑Aliabadian, M.; Kaboli, M.; Förschler, M.I.; Nijman, V.; Chamani, A.; Tillier, A.; Prodon, R.; Pasquet, E.; Ericson, P.G.P.; Zuccon, D. (2012). Convergent evolution of morphological and ecological traits in the open-habitat chat complex (Aves, Muscicapidae: Saxicolinae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 65 (1): 35—45. doi:10.1016/j.ympev.2012.05.011. PMID22634240.
↑Clement, Peter; Rose, Chris (2015). Helm Identification Guides: Robins and Chats. London: Christopher Helm. с. 645. ISBN978-1-4081-5597-4.
↑Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.
Джерела
Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1