Снятинський повіт (ЗУНР)
Снятинський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі ЗУНР, пізніше — у складі Польщі та СРСР. Включена до Станиславівського воєводства Польської Республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. Адміністративним центром повіту був Снятин. До складу повіту входило 70 поселень (з них 2 міста, 39 сільських гмін і 28 фільварків) з 18 296 житловими будинками. Площа повіту — 604 км². Адміністративна реформа 1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ[1] на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом. Міста (Міські ґміни)
Сільські ґміниКількість: 1920—1934 рр. — 37 1934—1939 рр. — 7 НаселенняУкраїнці-грекокатолики становили 80 % населення повіту (1907)[2]. Загальна чисельність населення повіту складала 79 224 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 65 082 — греко-католики, 6 346 — римо-католики, 7 369 — юдеї, 427 — інших визнань. У 1939 році в повіті проживало 80 250 мешканців (65 575 українців-грекокатоликів — 81,71 %, 1 965 українців-римокатоликів — 2,45 %, 4 955 поляків — 6,17 %, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,12 %, 7 195 євреїв — 8,97 % і 460 німців та інших національностей — 0,57 %)[3]. Джерела
Посилання
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
