У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сніжко.
Сніжко-Блоцька Олександра Гаврилівна (8 (21) лютого 1909 — 29 грудня1980) — радянська режисерка-мультиплікаторка. Відома численними екранізаціями авторських казок та фольклору народів світу.
Біографія
Народилася 21 лютого 1909 року в Вовчанську (нині Харківська область) в сім'ї інженера-залізничника Гавриїла Миколайовича Сніжко-Блоцького. Батько рано помер і Олександра виховувалася в родині старшої сестри Лідії Гаврилівни та її чоловіка Яна Станіславовича Ольшамовських.
Незабаром Олександра і її опікуни переїхали в Рязанську губернію, в місто Шатура (нині Московська область). Там вона закінчила школу-семирічку, паралельно працюючи помічницею бібліотекаря в місцевому клубі. За словами дочки, саме тоді у неї прокинулася любов до казок, які вона збирала і екранізувала все своє життя[2].
Навчалася в студії живопису при Архітектурно-будівельному інституті у Івана Рерберга і в Центральній студії живопису і графіки у Іллі Машкова[3].
У 1932 році влаштувалася в кіножурнал «Союзкінохроніка» в якості художника-оформлювача. У 1934 році вступила на студію «Межрабпомфільм» в цех мальованого фільму, брала участь у фільмах режисерів Володимира Сутєєва і Дмитра Бабіченко як художник-мультиплікатор. З 1936 року працювала на студії «Союзмультфільм» асистентом і другим режисером в групах Івана Іванова-Вано, Михайла Цехановскій, Олександра Євмененко та інших[3].
Спільно з Володимиром Полковниковим поставила мультфільми «Помаранчева шийка» (рос.Оранжевое горлышко) і «Зачарований хлопчик» (рос.Заколдованный мальчик). З 1956 року працювала самостійно.
Широку популярність Сніжко-Блоцької принесли екранізації казок і міфів народів світу, зокрема, цикл з п'яти мультфільмів за мотивами давньогрецької міфології, а також екранізації казок Пушкіна, Кіплінгаа, Гайдара, Лагерлеф[2]. З 1961 року і до закінчення режисерської діяльності співпрацювала з композитором Віталієм Гевіксманом, який писав музику до її мультфільмів.
Олександра Гаврилівна ніколи не була заміжня, однак була в стосунках з відомим радянським композитором Львом Шварцем, надалі одруженим з її сестрою.
Донька — Сюзанна Львівна Богданова.
Брат — Микола Гаврилович Сніжко-Блоцький (1888—1941), есер, після амністії 1919 року підписав заяву про відмову від контр-революційної діяльності, в 1921 році був заарештований вночі хворим, і після 5-годинного нічного допиту Агранов змусив його підписати протокол з перекрученими показаннями. Був свідком звинувачення на процесі партії правих есерів, в ході процесу відмовився від показань даних на досудовому слідстві[5], інженер-винахідник, працював за договором у Всесоюзному радіокомітеті при РНК СРСР. Заарештовано 6 травня 1941 року, 7 липня 1941 засуджений ВК ВС СРСР до розстрілу, 16 жовтня 1941 розстріляний в Москві[6].
Сестра — Надія Гаврилівна Сніжко-Блоцька, радянська художниця.
Племінник — Олександр Львович Шварц (1945—2020), радянський і російський художник, музикант.
↑ абНаши мультфильмы. Александра Снежко-Блоцкая / сост. Ирина Марголина, Наталья Лозинская. — М.: Интеррос, 2006. — С. 64. — 352 с. — ISBN 5-91105-007-2.
