У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цехановський.
Михайло Михайлович Цехановський (26 травня (7 червня) 1889(18890607) — 22 червня1965) — радянський художник і режисер мультиплікації українського походження, Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1964)[4].
Рання біографія
Мати Зінаїда Григорівна пішла з життя на першому році життя маленького Михайла — у 1899 році, коли їй було 32 роки[5]. Батько — дійсний статський радник, цукрозаводчик Михайло Юрійович Цехановський (1859—1929), 1918 року емігрував до Німеччини, потім у Париж[6][4].
Михайло Цехановський — випускник Першої Санкт-Петербурзькій гімназії. Почав малювати в гімназії, а в 1908—1910 роках працював у Парижі у приватній скульптурній майстерні. Потім, у 1911—1914 роках навчався на юридичному факультеті Петербурзького університету, який не закінчив[7]. Потім навчався в Імператорській Академії мистецтв (Санкт-Петербург), а в 1918 році закінчив Московське училище живопису, ліплення і зодчества.
З 1918 по 1923 рік служив у Червоній Армії, де займався прикладною художньої та скульптурною роботою. Потім повернувся в Петроград, де продовжив заняття прикладними роботами і працював інструктором-художником Державного художньо-промислового технікуму[8][9][10].
Книжкова ілюстрація
З 1926 року Михайло Цехановський працює у видавництві «Веселка» та в дитячій редакції Ленгізу над ілюстраціями дитячих і юнацьких книг, разом із Володимиром Лебедєвим. М.Цехановський, поряд з Соломоном Телінгатером прийняв запропонований Ель Лисицькимконструктивістський графічний метод. Серед авторів ілюстрованих Цехановським книг — Ілля Іонов («Топотун і книжка»), М. Ільїн («Кишеньковий товариш», «Людина і стихія»), Самуїл Маршак («Пошта», «Пригоди столу і стільця», «Сім чудес»), Борис Житков («Ураган», «Телеграма», «Оповідання про техніку», «Про цю книгу»)[11][12]. Також Цехановський друкував так звані «кінокнижки» — «М'яч», «Бім-Бом», «Поїзд», при перекиданні сторінок яких створювалася коротка мультиплікація, що містила деякі кінематографічні прийоми[13].
Мультиплікація
З 1928 по 1936 і з 1938 по 1942 роки Михайло Цехановський працює режисером-мультиплікатором на Ленінградській кінофабриці «Совкіно» (потім «Ленфільм»). Першою кінороботою Цехановського став мультфільм «Пошта» (1928), заснованої на власних ілюстрації до книги С. Маршака, і розвиваючий конструктивістський метод, реалізований у книзі. У 1929 році Цехановський разом з Євгеном Шолпо та Арсенієм Авраамовим стояв біля витоків «мальованого звуку» — синтезування музичних творів за допомогою графічного зображення звукових доріжок на кіноплівці[14][15].
У 1930 році вийшла озвучена версія «Пошти» (композитор Володимир Дешевов, конферанс Даниїла Хармса)[16][17], яка стала першим радянським звуковим мультфільмом. Також «Пошта» стала першим радянським мультфільмом, мала широку аудиторіюю. Це перший радянський мультфільм, який широко демонструвався за кордоном, а розфарбована вручну версія стала першим радянським кольоровим фільмом. Також новизною фільму стали несподівані діагональні ракурси і ритмічна, синхронізована зі звуком, організація малюнка[18]. Експериментальний звуковий фільм «Пасифік 231» (1931 рік, 10 хв.) на музику Артюра Онеггера використав ідею повної синхронності звуку і зображення у витонченій візуально-звуковій композиції, що включає монтаж зйомок дій диригента і оркестру, що збігаються з рухами складових частин паровоза[15]
Робота над фільмом почалася в 1933 році, Шостакович написав частина партитури в 1933—1934 роках. В процесі творчості, у листопаді 1934 року композитор писав: «Маса гострих, гіперболічних положень, гротескних персонажів… Писати музику легко і весело»[20]. У 1936 році Шостакович був змушений зупинити роботу після появи статті «Сумбур замість музики», що критикувала «формалізм» в роботах композитора. Також виникали організаційні проблеми на кіностудії, а механічно взаємопов'язані рухи чорно-білих персонажів представлялися критикам такими, що суперечать «високому стилю пушкінської казки». Зрештою, мультиплікація до фільму була відзнята майже повністю, і здана на зберігання до архіву Ленфільму, де була знищена пожежею, викликаною бомбардуванням Ленінграда на початку Радянсько-німецької війни в 1941 році. З повнометражного фільму зберігся лише шестихвилинний фрагмент «Базар» з віршами Олександра Введенського і недописана і розрізнена партитура Шостаковича, відновлена і дописанная учнем композитора Вадимом Біберганом у 2005 році[21]
У 2013 році на XVII фестивалі архівного кіно «Білі Стовпи» в Держфільмфонді був публічно продемонстрований експериментальний фільм М. Цехановського «Гопак» (1931) — один з перших радянських звукових мультфільмів, знайдений в чеському кіноархіві Миколою Ізволовим та Сергієм Каптерьовим[22].
Родина
Перша дружина — Антоніна Віссаріонівна Китаєва.
Друга дружина (з 1926 року) — Віра Всеславівна Цехановська (Шенгелідзе) (25.12.1902 — 25.04.1977), працювала асистентом і співрежисером на картинах чоловіка.
Бібліографія
Автор ілюстрацій
М. Ильин. Карманный товарищ. Гиз, М. — Л. 1927
М. Ильин. Человек и стихия. Л.: Гидрометеоиздат, 1947
И. Ионов. Топотун и книжка. Л.: Гиз, 1926
Б. Житков. Ураган. М.— Л., Гиз, 1926
Б. Житков. Телеграмма. М. — Л., Гиз, 1927. — 30 с.
Б. Житков. Рассказы о технике. М. — Л.: Детгиз, 1947
С. Маршак. Почта. Работа на камнях В. В. Цехановской и П. Соколова. «Радуга», Ленинград, Москва. 1927. 10 с.
С. Маршак. Семь чудес. Работа на камнях П. Соколова. «Радуга», Ленинград-Москва, 1927. — 8 с.
С. Маршак. Приключения стола и стула. Работа на камнях В. В. Цехановской. «Радуга», 1928. — 10 с.
С. Маршак. Почта. Детиздат ЦК ВЛКСМ, 1937. — 21 с.
Е. Полонская Про пчёл и про Мишку-медведя. Л. — М.: Гиз, 1927. — 10 с.
Л. Савельев Пионерский устав. Л.: Гиз, 1926. — 12 с.
Книги про Михайла Цехановського
Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — 114 с. — 10 000 экз.
↑Российское зарубежье во Франции 1919—2000. Биографический словарь в трёх томах. Т. 3: С—Я / под общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — М.: Наука, Дом-музей Марины Цветаевой, 2010. — С. 462. — 760 с. — ISBN 978-5-02-036267-3.
↑Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — 114 с.(рос.)
↑Сергей Капков. Михаил Цехановский // Энциклопедия отечественной мультипликации. — Алгоритм, 2006. — С. 699. — 810 с. — 3000 экз. — ISBN 5-9265-0319-4.(рос.)
↑Evgeny Steiner. Stories for little comrades: revolutionary artists and the making of early Soviet children's books. — illustrated. — University of Washington Press, 1999. — P. 214. — ISBN 0295977914.(англ.)
↑Кузнецова В. А., Кузнецов Э. Д. От страницы к кадру // Цехановский. — Л.: Художник РСФСР, 1973. — С. 42-45. — 114 с.(рос.)
↑Лариса Малюкова. Гулливеры до-диснеевской эпохи // Энциклопедия отечественной мультипликации / Сергей Капков. — М.: Алгоритм, 2006. — С. 16. — 810 с. — 3000 экз. — ISBN 5-9265-0319-4.
↑John Riley. The Tale of the Priest and His Worker Balda // Dmitri Shostakovich: a life in film. — illustrated. — I.B.Tauris, 2005. — Vol. 3. — P. 24. — 150 p. — (Filmmakers' Companion Series). — ISBN 1850437092.(англ.)
↑Шостакович Дмитрий. Сказка о попе и работнике его Балде. Музыка к мультипликационному фильму. Соч. 36. Сказка о глупом мышонке. Музыка к мультипликационному фильму. Соч 56. // Новое собрание сочинений. — Партитура. — М.: DSCH, 2005. — Т. 126. — 390 с. — (Серия XIV: Киномузыка). — ISBN 9781001539720.(рос.)
.svg){kind=small}
