Сова-голконіг гальмагерська

?Сова-голконіг гальмагерська
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Совоподібні (Strigiformes);
Родина:	Совові (Strigidae);
Рід:	Сова-голконіг (Ninox);
Вид:	Сова-голконіг гальмагерська;
Біноміальна назва
	Ninox hypogramma; (GR Gray, 1861)
Синоніми
	Athene hypogramma; Ninox squamipila hypogramma
Посилання
Вікісховище:	Ninox hypogramma
Віківиди:	Ninox hypogramma
ITIS:	1063270
МСОП:	22727900
NCBI:	1889274

Сова́-голконі́г гальмагерська^[2] (Ninox hypogramma) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)^[3]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався підвидом молуцької сови-голконога, однак був визнаний окремим видом^[4].

Опис

Голова темно-сірувато-коричнева, спина тьмяно-іржасто-коричнева. Груди рудувато-бурі, густо поцятковані темними і окремими білими поперечними смугами. Райдужки жовті. Довжина крила становить 220—241 мм, хвоста 140—157 мм, цівки 25,5 мм.

Голос — схоже на кумкання жаби двоскладне угукання «woo-wooo», другий звук в ньому є дещо довший за перший. Крик багато разів повторюється з інтервалом у 5—7 секунд.

Поширення і екологія

Гальмагерські сови-голконоги мешкають на островах Хальмахера, Тернате і Бачан в архіпелазі Молуккських островів. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на висоті до 1200 м над рівнем моря.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Ninox hypogramma: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 листопада 2022
↑ Ninox hypogramma у базі Avibase.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 листопада 2022.
↑ Gwee, Chyi Yin; Christidis, Les; Eaton, James A.; Norman, Janette A.; Trainor, Colin R.; Verbelen, Philippe; Rheindt, Frank E. (2017). Bioacoustic and multi-locus DNA data of Ninox owls support high incidence of extinction and recolonisation on small, low-lying islands across Wallacea. Molecular Phylogenetics and Evolution. 109: 246—258. doi:10.1016/j.ympev.2016.12.024. ISSN 1055-7903.