Сова-голконіг себуйська

?Сова-голконіг себуйська
	;
Охоронний статус
	; Уразливий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Совоподібні (Strigiformes);
Родина:	Совові (Strigidae);
Рід:	Сова-голконіг (Ninox);
Вид:	Сова-голконіг себуйська;
Біноміальна назва
	Ninox rumseyi; Rasmussen, Allen, D, Collar, Hutchinson, Jakosalem, Kennedy, RS, Lambert & Paguntalan, 2012
Посилання
Вікісховище:	Ninox rumseyi
Віківиди:	Ninox rumseyi
EOL:	37659353
ITIS:	1063267
МСОП:	22725505

Сова́-голконі́г себуйська^[2] (Ninox rumseyi) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)^[3]. Ендемік Філіппін. Описаний у 2012 році за результатами рекласифікації філіпінської сови-голконога як комплексу видів^[4].

Опис

Довжина птаха становить 25 см. Голова і верхня частина тіла темно-коричневі, поцятковані нечіткими світлими смугами. Горло біле, нижня частина тіла оранжево-коричнева. Над очима білі «брови». Очі жовті.

Голос — характерний крик «wip! Doo-wip! Doh», звук у якому спочатку падає, потім підіймається, а наприкінці знову падає. Також можна почутки поодинокі крики і скрипи.

Поширення і екологія

Себуйські сови-голконоги є ендеміками острова Себу в центральній частині Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах, на висоті до 700 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними і дрібними хребетними, зокрема гризунами, птахами, плазунами і амфібіями. Гніздяться в дуплах дерев.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція себуйських сов-голконогів становить від 250 до 1000 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Див. також

Список видів птахів, описаних у 2010-х

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Ninox rumseyi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 листопада 2022
↑ Ninox rumseyi у базі Avibase.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 листопада 2022.
↑ P.C. Rasmussen, D.N.S. Allen, N.J. Collar, B. DeMeulemeester, R.O. Hutchinson, P.G.C. Jakosalem, R.S. Kennedy, F.R. Lambert, L.M. Paguntalan. Vocal divergence and new species in the Philippine Hawk Owl Ninox philippensis complex. „Forktail”. 28, ss. 1–20, 2012.