Сокальська учительська семінарія![]() Сокальська учительська семінарія — навчальний заклад, що діяв у Сокалі з 1895 по 1937. Історія семінарії31 травня 1895 — зі згоди австрійської влади відкрито вчительську семінарію. Спочатку працювали лише підготовчі курси. Заняття відбувалися в приміщенні початкової школи на Забужжі. Семінарія була двомовною (утраквістичною) — польсько-українською. В 1896 семінарію перенесено до міста в приміщення школи вищого ступеня. В 1910 семінарія перейшла у власний будинок по вулиці Тартаківській. На час Першої світової війни навчання перервалося. 1 серпня 1914 року австрійське військо зайняло будинок семінарії. Згодом російське військо розташувало в будинку військовий шпиталь. В листопаді 1918 після проголошення ЗУНР робота семінарії відновилася, однак більш-менш нормальна праця семінарії розпочалася в листопаді 1924. Викладання велося лише польською мовою. Сокальщина протягом століть була форпостом українського духу. У 1928 році «ще перед утворенням ОУН… існував гурток націоналістичної молоді під проводом Теодозія Цьвікули, який розбудовував мережу юнацтва ОУН в учительській семінарії…»[1][2] Подальша історіяЗгідно з реформою в шкільництві в 1937 році на базі Сокальської учительської семінарії було засновано педагогічний ліцей. Після вступу до Сокаля радянських військ ліцей припинив існування. 10 листопада 1939 в приміщенні педагогічного ліцею почала працювати Сокальська педагогічна школа. Школа проіснувала до початку військових дій 22 червня 1941. 1 вересня 1944 після вступу до Сокаля радянських військ почало свою роботу Педагогічне училище, яке працювало до 1958 року. Зараз у спорудженому для семінарії в 1910 будинку розташований спальний корпус Сокальської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату для дітей хворих на сколіоз. Викладачі семінарії
Студенти семінарії
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia