Соколинський Давид Мойсейович
Давид Мойсейович Соколинський (Гімельман) (1 червня 1902 — 21 січня 1940) — український радянський розвідник. Начальник 3-м відділу (розвідувальним) Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР (1937). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання. ЖиттєписНародився у червні 1902 року в місті Одесі[1]. Закінчив трикласну початкову школу в 1914 році та два класи реального училища в Одесі. З жовтня 1916 року — розсильний контори торговельної справи та вугільного складу в Одесі. З квітня 1919 року — проходить військову службу червоноармійцем окремого будівельного батальйону військ Всеукраїнської надзвичайної комісії. У липні 1920 року — призначений заступником завідувача Організаційного відділу Балтського повітового комітету КП(б) України, заступником голови Балтської повітової Ради профспілки. З липня 1921 року — уповноважений Політичного бюро Балтської повітовоїнадзвичайної комісії. У травні 1923 року — призначений уповноваженим Миколаївського окружного відділу Державного політичного управління, У серпні 1925 року — очолив Миколаївський окружний відділ Державного політичного управління. У квітні 1927 року — помічник начальника Сталінського окружного відділу Державного політичного управління. З квітня 1928 року — помічник начальника Особливого відділу Українського військового округу, У травні 1928 року — призначений начальником відділення Інформаційного відділу Обліково-організаційного управління ДПУ при Раді Народних Комісарів Української СРР. У 1930—1931 рр. — виконує обов'язки начальника Інформаційного відділу ДПУ при Раді Народних Комісарів УСРР, У 1931—1932 рр. — помічник начальника Особливого відділу ДПУ Українського військового округу. У травні 1932 року — очолив Молдавський обласний відділ ДПУ[2], У грудні 1932 року — очолив Вінницький обласний відділ Державного політичного управління У липня 1934 року — призначений начальником Управління Народного комісаріату внутрішніх справ по Вінницькій області. З грудня 1936 по січень 1937 рр. — очолював Управління НКВС по Дніпропетровській області. З січня по квітень 1937 року — керував 3-м відділом (розвідувальним) Управління державної безпеки Народного комісаріату внутрішніх справ Української РСР[3]. У квітні 1937 року — очолив Управління НКВС по Донецькій області, З лютого 1938 року — очолив обласне управління в м. Челябінську. З квітня 1938 по січень 1939 рр. — працював у Наркоматі водного транспорту СРСР та начальником Центрального управління морського нафтоналивного флоту. У січня 1939 року заарештований. 21 січня 1940 року засуджений та розстріляний. Нагороди та відзнаки
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
