Солнцева Лариса Олександрівна

Солнцева Лариса Олександрівна
Солнцева Лариса Олександрівна
рос. Лариса Александровна Солнцева
Ім'я при народженні	рос. Лариса Александровна Солнцева
Народилася	1 листопада 1935 ; Дніпропетровськ, Українська СРР, СРСР
Померла	31 грудня 2020 (85 років) ; Kostromad
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	акторка, режисерка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Знання мов	російська
Роки активності	1958 — 2004
Нагороди
	; ; ;

Лариса Олександрівна Солнцева (нар.. 1 листопада 1935, Дніпропетровськ — 31 грудня 2020) — радянська і російська актриса театру, телевізійний режисер, народна артистка РРФСР.

Життєпис

Лариса Олександрівна Солнцева народилася 1 листопада 1935 року в Дніпропетровську. Батько, Олександр Сергійович Солнцев, був концертмейстером в місцевому оперному театрі; мати, Лідія Андріївна Сахнова, працювала лікарем-стоматологом. У 1954 році закінчила залізничну школу № 2 Дніпропетровська.

У 1954—1958 роках навчалася на акторському відділенні факультету театру і кіно Київського театрального інституту імені І. К. Карпенка-Карого.

Після цього повернулася до Дніпропетровська і в 1958—1961 роках грала у Дніпропетровському драматичному театрі імені М. Горького. Потім переїхала з чоловіком В. Косовим до Краснодара.

У 1961—1969 роках була актрисою Краснодарського драматичного театру імені М. Горького.^[1]

У 1969—1993 рр. — актриса Костромського драматичного театру імені О. М. Островського.

У 1994—2004 роках працювала режисером в Костромської державної телерадіокомпанії. Брала участь у створенні програм «Палітра», «Людина року», «Правосуддя», «Набуття», «5 хвилин поезії». За кадром читала вірші класиків.^[2]

Родина

Перший чоловік — актор театру В. Косов.
Другий чоловік — актор театру А. Андріївський^[3].

Нагороди та премії

Заслужена артистка РРФСР (13.08.1975)
Народна артистка РРФСР (30.03.1983).
Державна премія РРФСР імені К. С. Станіславського за роль Васси Желєзнової в однойменній п'єсі М. Горького (1987).
Почесний громадянин міста Костроми за великі заслуги в області культури і мистецтва (1996).
Театральна премія «Біла ворона» в номінації «Не втратити обличчя» (2002)^[4].