Соня Кошкіна
Со́ня Ко́шкіна (справжнє ім'я — Ксенія Микитівна Василенко; нар. 8 липня 1985, Київ, УРСР[2][3]) — українська журналістка, співвласник і шеф-редактор інтернет-видання «Лівий берег», телеведуча. Авторка книжки «Майдан. Нерассказанная история» (2015).[4] ЖиттєписНародилась у 1985 році. Батько — Василенко Микита Кімович — викладач КНУ. 1998—2002 — навчалася в Школі юного журналіста «Юн-прес» при Київському палаці дітей та юнацтва, в якій була викладачем протягом двох років післі закінчення.[5] З 2008 року викладає в київському інституті Горшеніна. 2003—2005 — кореспондент газети «День»[5]. У вересні 2005 року почала працювати в інтернет-виданні «Обозреватель». Тоді ж за пропозицією шеф-редактора сайту Олега Медведєва взяла псевдонім.[3] 2007 — закінчила Інститут журналістики КНУ, вступила до аспірантури Одеської юридичної академії на спеціальність «Філософія права»[3][5]. У червні 2009 року, залишила «Обозреватель» і стала шеф-редактором і співвласником інтернет-видання «Лівий берег»[5][6][7]. У травні 2012 року захистила в КНУ ім. Шевченка дисертацію «Інтернет-видання як чинник формування демократичної та політичної культури», отримавши ступінь кандидата політичних наук[8]. У жовтні Шевченківський райсуд за позовом заступника декана філософського факультету КНУ з наукової роботи Сергія Руденка скасував присвоєння ступеня у зв'язку з виявленим плагіатом[9][10]. Кошкіна заявила про цькування з боку співробітника президентської адміністрації Андрія Портнова[11]. У травні 2015 року Вищий адміністративний суд скасував це рішення.[12] 2013-го вступила до університету «Тор Вергата» у Римі, де навчалася політичним наукам у професора Массімо Розатті. З червня 2015 по серпень 2017 року - ведуча програми «Лівий берег» на «24 каналі». Текстові версії ефірів публікувалися на сайті LB.ua у форматі спецтеми та рубрики «Постскриптум». У липні 2018 року запустила на YouTube авторську програму KishkiNa у форматі інтерв'ю.[13] Була парафіянкою УПЦ (МП), 2018 року перейшла до ПЦУ. В жовтні 2019 повторно захистила дисертацію з соціальних наук. Викладає в Інституті журналістики, спеціалізація — «інтерв’ю».[14] 23 травня 2019 року Соня народила доньку, яку назвали Естер[15]. ПсевдонімЯк пояснює сама Ксенія[3]:
Журналістська діяльністьМайданПід час Революції гідності підтримувала протестувальників. У лютому 2015 року опублікувала книгу «Майдан. Нерассказанная история», де виклала власне бачення розгонів протестів, а також ключових подій Майдану. Зокрема, хто влаштував розстрілів на Банковій 1 грудня і спробу розгону Майдану 10 грудня, хто доставив з Росії «гуманітарний вантаж» (13 тисяч гранат), який застосовували проти Майдану, який наказ отримали снайпери, хто розстрілював героїв Небесної сотні, якими були останні години Віктора Януковича на посаді президента[16] і хто допомагав йому втекти. Було продано 24 тисячі примірників.[17] Публікація листування Ландіка18 листопада 2011 року «Лівий берег» опублікував фото листування народного депутата Володимира Ландіка про свого сина, який перебував під судом за звинуваченням у побитті дівчини[18]. Після цього Ландік звернувся до прокуратури з вимогою порушити кримінальну справу проти Кошкіної «за недотримання таємниці листування інтернет-виданням LB.ua»[19]. Прокуратура приступила до розгляду заяви через вісім місяців, на що Кошкіна заявила, що Ландік був формальним приводом для створення проблем виданню[20]. 4 липня 2012 року на LB.ua було опубліковано відкритий лист Кошкіній від імені Ландіка[21], на який вона відповіда вибаченнями[22]. Наступного дня Ландік попросив прокуратуру припинити кримінальне розслідування за його зверненням[23]. Попри це, 18 липня прокуратура порушила кримінальну справу за фактом «порушення таємниці листування чи іншої кореспонденції державного діяча»[24]. Видання «Лівий берег» закрило доступ до сайту й оприлюднило на головній сторінці фотографії посадовців, яких вважало відповідальними за порушення справи: главу Адміністрації президента Сергія Льовочкіна, першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна, першого віце-прем'єр-міністра Валерія Хорошковського і радника президента Андрія Портнова — з підписом: «Спитайте в них, де LB.ua»[25]. При цьому, Льовочкін та Хорошковський засудили порушення справи[26][27]. В прес-службі президента Януковича заявили про занепокоєння президента та доручення перевірити законність відкриття справи[28]. США закликали владу України припинити переслідування за цією справою і забезпечити плюралізм і незалежність ЗМІ[29][30]. Погрози
Нагороди
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
