Сорокуш світлочеревий

?Сорокуш світлочеревий
	; Самець світлочеревого сорокуша
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Підряд:	Тиранни (Tyranni);
Родина:	Сорокушові (Thamnophilidae);
Рід:	Сорокуш (Thamnophilus);
Вид:	Сорокуш світлочеревий;
Біноміальна назва
	Thamnophilus zarumae; Chapman, 1921
	; Ареал виду
Підвиди
	T. z. zarumae Chapman, 1921; T. z. palamblae Zimmer, JT, 1933;
Синоніми
	Thamnophilus doliatus zarumae
Посилання
Вікісховище:	Thamnophilus zarumae
Віківиди:	Thamnophilus zarumae
ITIS:	915981
МСОП:	22701280
NCBI:	419687

Сороку́ш світлочеревий^[2] (Thamnophilus zarumae) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Еквадорі і Перу. Деякі дослідники вважали його підвидом смугастого сорокуша (Thamnophilus doliatus).

Опис

Довжина птаха становить 15,5 см, вага 21-23 г. Забарвлення світлочеревого сорокуша подібне до забарвлення смугастого сорокуша, хоча і дещо блідіше. Ареали поширення цих двох видів не перетинаються. Забарвлення верхньої частини тіла в самця пістряве: загалом чорне, поцятковане білими смужками, нижня частина спини жовтувато-коричнева. На лобі чорний чуб. Нижня частина тіла білувата, смужки на грудях малопомітні, боки і гузка жовтувато-коричневі. У самиці голова і шия сіруваті. Райдужка сірувато-жовта або коричнева, дзьоб зверху чорний, знизу блакитнувато-сірий, лапи блакитнувато-сірі.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[3]

T. z. zarumae Chapman, 1921 — південно-західний Еквадор (провінції Ель-Оро, Лоха), крайній північний захід Перу (регіон Тумбес, північний схід регіону П'юра);
T. z. palamblae Zimmer, JT, 1933 — північний захід Перу (південний схід регіону П'юра, схід регіону Ламбаєке).

Поширення і екологія

Світлочереві сорокуші поширені на південному заході Еквадору і на північному заході Перу. Вони живуть в підліску тропічних сухих і вологих рівнинних і гірських лісів, в заростях чагарників, на узліссях на висоті від 800 до 2650 м над рівнем моря. Харчуються комахами і іншими безхребетними, спостерігалося поїдання ягід рослин родини мелієвих.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Thamnophilus zarumae.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2021.