Софія Коппола
Софія Карміна Коппола (англ. Sofia Carmina Coppola; нар. 14 травня 1971, Нью-Йорк, США) — американська сценаристка, режисерка, продюсерка та акторка. ЖиттєписНародилася 14 травня 1971 року в Нью-Йорку[5] в сім'ї кінорежисера Френсіса Форда Копполи і декораторки Елеонор Ніл. Софія — молодша дитина і єдина дочка в сім'ї[6]. Вона є онукою композитора Карміна Копполи, сестрою Романа і Джанкарло Копполи, кузиною Ніколаса Кейджа і Джейсона Шварцмана[7]. Після закінчення школи в 1990 році Софія вступила до Коледжу Міллс, а потім в Каліфорнійський інститут мистецтв. У 15 років цікавилася модою, проходила стажування в будинку високої моди Chanel. Закінчивши навчання, організувала випуск власної колекції під маркою Milkfed, яка продавалася ексклюзивно в Японії[8]. Кар'єраАкторська кар'єраВ кіно дебютувала в юному віці, зігравши епізодичні ролі в 7 фільмах свого батька. Наприклад, у сцені хрещення немовляти в «Хрещеному батьку»[9][10]. У 1984 році вперше знялася не у батька — в картині «Франкенвіні». У титрах Копполу згадали не під її зоряним ім'ям, а під творчим псевдонімом Доміно[11]. У 1986 році Коппола отримала роль в драмі свого батька «Пеггі Сью вийшла заміж» з Ніколасом Кейджем. Її найпомітнішою роллю стала Марія Карлеоне у «Хрещеному батьку 3» (1990), яку через хворобу не змогла виконати Вайнона Райдер[12][13][14]. Однак критика не оцінила роботу Копполи, і вона отримала «Золоту малину» як найгірша нова зірка. На цьому кар'єра Копполи закінчилася, яка не надто засмутилася і реалізувалась в інших областях. Сценаристка та режисеркаУ 1989 році Коппола разом з батьком написала сценарій короткометражки для антології «Нью-Йоркські історії». У 1998 році вона дебютувала як режисерка з картиною «Оближіть зірку». Наступний фільм, засновану на реальних подіях драму «Незайманки-самогубці» (1999), зняла за власним сценарієм. Стрічка одержала високі оцінки критики. Проривом став фільм 2003 року «Труднощі перекладу» про випадкову зустріч дівчини і старіючого актора в Токіо. Софія Коппола отримала «Оскар» за оригінальний сценарій «Труднощів перекладу» і була представлена в номінації «Найкращий режисер». Фільм отримав три «Золотих глобуси», у тому числі як найкращий фільм року[15]. Наступна робота Копполи, історична мелодрама «Марія-Антуанетта», дебютувала на Каннському кінофестивалі[16] та була тепло прийнята публікою, хоча думки критики розділилися[17]. У 2010 році Коппола випустила частково автобіографічний фільм «Десь». У 2014 році увійшла до складу журі 67-го Каннського кінофестивалю. 2017 року сфільмувала ремейк стрічки Дона Сіґела «Обдурений». Стрічку було відібрано для участі в основній конкурсній програмі 70-го Каннського міжнародного кінофестивалю у змаганні за Золоту пальмову гілку[18]. Особисте життяУ 1999 році Коппола одружилася з режисером Спайком Джонзом[en]. Через чотири роки шлюб розпався[19][20]. З 27 серпня 2011 року вона одружена з Томом Марсом, лідером французької інді-рок-групи «Фенікс»[21]. Церемонія відбулась в південній Італії, в містечку Бернальда[22][23]. Народила доньок Ромі (нар. 2006)[24] та Козіму (нар. 2010). ФільмографіяРежисерка
Акторка
Нагороди та номінації
Примітки
ПосиланняВікіцитати містять висловлювання від або про: Софія Коппола
|
Portal di Ensiklopedia Dunia