Софія Мекленбурзька (1481—1503)

Софія Мекленбурзька
Софія Мекленбурзька
нім. Sophie von Mecklenburg
	Портрет Софії пензля Лукаса Кранаха-старшого, 1500
Ім'я при народженні	Софія
Народилася	до 18 грудня 1481; Вісмар, Герцогство Мекленбург-Шверінське, Священна Римська імперія
Померла	12 липня 1503; Торгау, Саксонське курфюрство, Священна Римська імперія
Поховання	церква Святої Марії, Торгау
Діяльність	аристократка
Титул	принцеса Саксонська
Рід	Мекленбурги, Ернестинська лінія Веттінів
Батько	Магнус II
Мати	Софія Померанська
Родичі	Фрідріх III
Брати, сестри	Генріх, Доротея, Ерік, Анна, Альбрехт, Катаріна
У шлюбі з	Йоганн Саксонський
Діти	Йоганн Фрідріх
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

|брати, сестри=

Софія Мекленбурзька (нім. Sophie von Mecklenburg; до 18 грудня 1481 — 12 липня 1503) — мекленбурзька принцеса з Мекленбурзького дому, донька герцога Мекленбургу Магнуса II та померанської принцеси Софії, дружина саксонського принца Йоганна, мати курфюрста Саксонії Йоганна Фрідріха I.

Біографія

Народилась до 18 грудня 1481 року. Була третьою дитиною та другою донькою в родині герцога Мекленбургу Магнуса II та його дружини Софії Померанської. Мала старшого брата Генріха та сестру Доротею. Згодом сімейство поповнилося синами Еріком та Альбрехтом й доньками Анною та Катаріною.

У віці 18 років була видана заміж за 31-річного саксонського принца Йоганна, молодшого брата та співправителя правлячого курфюрста Фрідріха III. Курфюрст був зацікавлений у союзі з Мекленбургом та збереженні династії, оскільки сам брати шлюбу не бажав.^[1] Брати поділяли любов до показової пишності, лицарських турнірів і полювання, а також щедрість у покровительстві науці та мистецтвам. Йоганн відзначався більшою грубістю, і, разом з тим, привітністю.^[2] Весілля пройшло 1 березня 1500 в Торгау і стало великою подією.^[3] На святкуванні у замку Гартенфельс були присутніми 10 000 гостей.^[4] У подружжя народився єдиний син Йоганн Фрідріх (1503—1554) — курфюрст Саксонії у 1532—1554 роках, був одружений з Сибіллою Клевською, мав чотирьох синів.

За два тижні по народженню сина, 12 липня 1503, Софія пішла з життя. Була похована у церкві Святої Марії в Торгау.^[5] У 1504 році на могилі була встановлена бронзова плита із зображенням принцеси у повний зріст, виконана Петером Фішером-старшим у Нюрнберзі за проектом Якопо де Барбарі. Наразі доступ до неї відкритий.^[6]

18 липня 1505 року у Марієнкірхе був відкритий вівтар, споруджений на честь Софії її удівцем та його братом-курфюрстом. Вівтар, розписаний Лукасом Кранахом-старшим, присвячений Святій Анні та Чотирнадцяти святим помічникам. Триптих, який зараз експонується у Штеделівському художньому інституті у Франкфурті і відомий як вівтар Торгау, зазвичай вважається вказаним вівтарем Софії.^[7] Інша картина Кранаха, компактне зображення Чотирнадцяти святих помічників, залишилася в Торгау і тепер знаходиться за могилою принцеси.

Генеалогія

Примітки

↑ Franziska Heinze. Hochzeiten im spätmittelalterlichen Thüringen und ihre religiösen, politischen und sozialen Ziele. 2015. [1] (нім.)
↑ Thomas Klein: Johann der Beständige. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 522–524. [2] (нім.)
↑ Das Torgauer Schloß Hartenfels: Portal [3] (нім.)
↑ Резиденція Торгау – курфюрсти Саксонії у замку Гартенфельс. [4] (нім.)
↑ Церква Святої Марії в Торгау. [5] (англ.)
↑ Надгробок Софії Саксонської у євангелічній Марієнкірхе в Торгау. [6] (нім.)
↑ Eva Mongi-Vollmer: Meisterwerke im Städel Museum, Städel Museum, Frankfurt am Main, 2007, стор. 90.

Література

Friedrich Wigger: Stammtafeln des Großherzoglichen Hauses von Meklenburg. In: Jahrbücher des Vereins für Mecklenburgische Geschichte und Altertumskunde 50, 1885, стор. 111–326. [7] (нім.)
Peter Findeisen, Heinrich Magirius (Bearb.): Die Denkmale der Stadt Torgau. Leipzig: Seemann 1976 (Die Denkmale im Bezirk Leipzig).
Ingetraut Ludolphy: Friedrich der Weise, Kurfürst von Sachsen. 1463–1525. Göttingen 1984, ISBN 3-525-55392-7.