Соціалістичний братній поцілунок

Господи, допоможи мені вижити серед цієї смертної любові — графіті на Берлінській стіні, на якому зображений поцілунок Леоніда Брежнєва з Еріхом Хонеккером

Соціалістичний братній поцілунок, брежнєвський поцілунок — особлива форма вітання між людьми соціалістичних країн. Складався з обіймів та серії з кількох (зазвичай трьох) поцілунків по черзі в щоки[1]. Іноді, коли люди у винятково добрих стосунках, цілували також губи[2].

Соціалістичні братні обійми складаються з серії з трьох сильних обіймів, що чергуються між лівою та правою сторонами тіла, без поцілунків. Це модифіковане вітання було прийнято марксистсько-ленінськими державними діячами в Азії, де відсутня традиція поцілунку в щоку як вітання. Під час холодної війни марксистсько-ленінські чиновники в Азії погоджувалися приймати поцілунки від європейців та кубинців, але самі уникали поцілунку.[джерело?]

Історія

Російський цар Микола II цілує солдата з поцілунком миру, 1916 рік.

Цей ритуал виник у європейській практиці поцілунків у щоку як вітання між членами сім'ї або добрими друзями. Його також пов'язують зі східноправославним братнім поцілунком[2]. Він вже використовувався в Російській імперії серед солдатів та офіцерів[3].

З поширенням комунізму після Другої світової війни СРСР перестав бути єдиною комуністичною країною. Братній соціалістичний поцілунок став поширеним вітанням. Це вітання також прийняли соціалістичні чиновники країн третього світу[4][5], а також посадовці соціалістично орієнтованих визвольних рухів, таких як Організація визволення Палестини та Африканський національний конгрес Південної Африки[6][7].

Кремлінологія

Кремленологи звертали увагу на те, чи обмінювалися братніми обіймами комуністичні чиновники. Відсутність звичайних обіймів свідчила про нижчий рівень відносин між двома країнами.[8]

Після китайсько-радянського розколу китайці відмовилися приймати своїх радянських колег або звертатися до них «товаришу»[9]. Коли Микита Хрущов спробував обійняти голову Комуністичної партії Китаю Мао Цзедуна під час його візиту до Пекіна в 1959 році, Мао відступив, щоб уникнути обіймів, і натомість запропонував йому рукостискання[10]. Навіть після нормалізації відносин у 1989 році китайці продовжували уникати братніх обіймів, вітаючи радянських чиновників[11]. Це було зроблено для того, щоб підкреслити, що китайсько-радянські відносини не повертаються до рівня 1950-х років, який був до розколу; китайський протокол чітко наполягав на «рукостисканні, а не обіймах»[12].

Поцілунки в щоку

Братній поцілунок не обов'язково пов'язаний з соціалізмом. Наприклад, для президента Франції традиційно вітати своїх іноземних колег, цілуючи їх в обидві щоки.[13]

Посилання

  1. Smale, Alison (25 травня 1987). Romania Cool Toward Gorbachev's First Visit. Associated Press News. Soviet leader Mikhail Gorbachev and President Nicolae Ceausescu, who has openly attacked recent Kremlin reforms, greeted each other warmly today as Gorbachev began his first visit to this maverick East bloc nation. The two leaders embraced and kissed each other three times on both cheeks.
  2. а б Belton, Padraig; Citron, Lana (11 лютого 2016). The Politics of the Kiss. New Statesman. Процитовано 4 червня 2017. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «New Statesman» визначена кілька разів з різним вмістом
  3. 1915-1916 Grandduchess Anastasia Romanova album, photo n° 207. 1916.
  4. Russian President Podgorny Greeted by President Kaunda. AP Archive. 27 березня 1977.
  5. Venezuelan president Hugo Chavez meets Chinese President Jiang Zemin. AP Archive. 24 травня 2001.
  6. Anderson, Forrest (5 жовтня 1989). Yasser Arafat & Deng Xiaoping. Getty Images. Chmn. Deng Xiaoping, (L), embracing PLO Chmn. Yasser Arafat, during mtg. in Beijing, China.
  7. Nelson, Mike (18 травня 1990). Muammar Gaddafi. Getty Images. South African anti-apartheid leader and African National Congress (ANC) member Nelson Mandela (l) and Libyan leader Moamer Kadhafi hug each other 18 May 1990 upon Mandela arrival to Tripoli.
  8. Biers, Dan (15 травня 1989). Summit Stumper: Will Deng Hug Gorbachev?. Associated Press. Will they or won't they? The big question when the tightly orchestrated Soviet-Chinese summit between Mikhail S. Gorbachev and Deng Xiaoping begins is whether the leaders will embrace to symbolically end 30 years of strained relations.
  9. Biers, Dan (15 травня 1989). Summit Stumper: Will Deng Hug Gorbachev?. Associated Press. When Soviet Foreign Minister Eduard Shevardnadze visited Deng in Shanghai last February he received a warm and lengthy handshake, but no hug. Schevardnadze referred to the Chinese leader as "comrade," but the socialist honorific was not returned.
  10. Coleman, Fred (1997). The Decline and Fall of the Soviet Empire. St. Martin's Press. с. 314. ISBN 9780312168162.
  11. National Technical Information Service (1989). Daily Report: People's Republic of China. United States Foreign Broadcast Information Service (20–29). But the Chinese leader did not embrace Mr. Shevardnadze, as he usually does with visiting personalities from communist nations.
  12. Radchenko, Sergey (2014). Unwanted visionaries: the Soviet failure in Asia at the end of the Cold War. New York, NY: Oxford University Press. с. 166. ISBN 9780199938773. The main question of protocol, mulled over by the media, was whether Deng would bear-hug Gorbachev or offer him a handshake. This came under careful scrutiny of policy makers at the highest level. "Embracing might shock the world," Deng said with an eye to the West's reaction. Therefore, the Chinese protocol specifically provided for "handshake, no embrace" to highlight the new character of Sino-Soviet relations.
  13. Sarkozy and Merkel inject new life into alliance. RFI English. Reuters. 4 лютого 2010. French President Nicolas Sarkozy and German Chancellor Angela Merkel kissing at the Elysee Palace in Paris on 4 February

Зовнішні посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya