Сошка (зброя)

	Сошка
	Сошка у Вікісховищі

Сошка, сішка^[1] (підсошник, також сошки та двонога) — підставка для вогнепальної зброї^[1] або арбалета.

У XVI—XVII століттях сошка для аркебуз і мушкетів (фр. fourquine)^[2] являла собою жердину заввишки ~ 1,5 м, один кінець якого мав рогатку для упору зброї, а другий — був загострений для упору в землю. Для перенесення сошки використовувався темляк, який надівали на ліву руку^[3]. Нерідко функції сошки виконували різні різновиди холодної зброї, як, наприклад, алебарда або бердиш^[4]. До кінця XVII століття у зв'язку з полегшенням ваги зброї і переходом з мушкетів на рушниці, практично перестала вживатися.

У ХХ столітті відродилася у вигляді двоноги, яка є частиною гвинтівки, автомата або ручного кулемета. Використовується для фіксації ствола у напрямку стрільби в положенні лежачи, що забезпечує підвищення стійкості зброї при стрільбі і відповідно купчастості.