Спартак (балет)
«Спарта́к» — балет в 4 актах 9 картинах Арама Хачатуряна. Вперше балет був поставлений хореографом Леонідом Якобсоном в Ленінградському театрі опери та балету. Прем'єра відбулася 27 грудня 1956 року. Оригінальний сценарій балету був написаний драматургом Миколою Волковим, літературною основою для сценарію послужили різні історичні матеріали та художні твори[1]. Дійові особи
СюжетРимський консул Красс з тріумфом повертається в Рим. Серед його в'язнів, приречених на рабство, фракійський правитель Спартак і його кохана Фригія. Гордий і мужній чоловік, він протестує проти нелюдськості римлян, але сили не рівні. Спартак прощається з Фригією, яка стає рабинею Красса. У палаці Красса йде оргія. Куртизанку Егіну насторожує інтерес консула до молодої жінки, і вона втягує Красса в шалений танок. У розпал оргії Красс наказує привести гладіаторів. Вони повинні битися на смерть в шоломах з глухим забралом, не бачачи ворога. Перемігши, Спартак з відчаєм виявляє, що вбив свого товариша. Трагедія пробуджує в ньому гнів і Спартак приймає рішення боротися за свободу. Він закликає полонених гладіаторів до повстання. Вони клянуться йому у вірності і під його проводом біжать з Рима. До гладіаторів приєднуються пастухи, і повсталий народ проголошує Спартака своїм вождем. Пошуки Фригії призводять Спартака на віллу Красса. Але не довго була радість зустрічі закоханих — до вілли направляється процесія патриціїв на чолі з Егіною. Вона давно хоче звабити та завоювати Красса. На своїй віллі Красс святкує перемогу. Але палац оточують повсталі, і Красс з Егіна змушені тікати. Повсталі гладіатори беруть у полон консула, але Спартак не хоче розправи — в чесному бою він перемагає Красса і проганяє його з ганьбою. Радісні повстанці славлять перемогу Спартака. Красс збирає легіонерів. А Егіна замишляє підступний план — посіяти розбрат у таборі повсталих. Спартак щасливий з Фригією. Однак приходить звістка про новий похід Красса. Спартак пропонує прийняти бій. Але багато хто з його союзників залишають свого вождя. Спартак передчуває трагічний кінець, але заради свободи готовий віддати своє життя. Егіна разом з куртизанками спокушає гладіаторів і заманює їх в пастку. Красс жадає помсти, йому недостатньо перемоги — йому потрібна загибель Спартака, який його принизив. Легіонери оточують війська Спартака. В нерівному бою гинуть його друзі і він сам. Фригія знаходить тіло Спартака. Вона оплакує його, повна віри в безсмертя його подвигу. Постановки
Екранізація
У колекціонуванні
Примітки
Бібліографія
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia