Специфікація

Специфіка́ція (англ. specification) — формалізований опис властивостей, характеристик і функцій об'єктів.

Форма́льна специфіка́ція — математичне описання програмного забезпечення або обладнання, яке може бути використане для розробки реалізації. В ній описується, що має робити система, але не (обов'язково) вказується як. Маючи таку специфікацію, можна, використовуючи техніку формальної верифікації продемонструвати, що запропонований проєкт системи є правильним, по відношенню до специфікації. Такий підхід має перевагу в тому, що запропоновані невірні проєкти систем можуть бути переглянуті до того як буде зроблено основні витрати на власне саму реалізацію. Альтернативний підхід полягає в тому, аби, виконуючи кроки по уточненню специфікації, вірність яких можна довести, перетворити специфікацію на реалізацію, яка буде вірною через побудову.

Специфіка́ція (від лат. species — вид, різновид і «…фікація»)
1. Визначення й перелік специфічних особливостей будь-чого.
2. Технічний документ, в якому зазначено назви частин, вузлів і деталей даного виробу, їхню кількість, матеріал, вагу тощо.
3. Видавнича С. — супровідний до оригіналу видання документ, у якому зведено всі вказівки щодо відтворення оригіналу у вигляді друкованого видання (технічні умови для набору, особливості верстки, друку й брошурувально-палітурних процесів)^[1].

Специфікація — технічний документ з переліком конкретних матеріалів у розгорнутій номенклатурі (з докладною характеристикою), що потрібні підприємству в певній кількості для виконання виробничої програми^[2].

Специфікація:
1. Визначення і перелік специфічних особливостей чого-небудь; розподіл на класи, групи за спільними ознаками, властивостями; класифікація.
2. Технічний документ, в якому зазначено назви частин, вузлів і деталей певного виробу, а також вказано їх кількість, матеріал, вагу і т. ін.; документ з переліком певних умов, яким повинен відповідати замовлений предмет^[3].

Специфікація (англ. parts list; bill of materials (BOM), нім. Stückliste) — це повний перелік складників виробу, які утворюють складальний виріб (або складанну одиницю), чи окремих деталей, зображених на кресленику.^[4]

Специфікація — це документ, який визначає склад складальної одиниці, комплексу або комплекту.^[5]

Специфікацію виконують у відповідності до ГОСТ 2.106-96.^[6]

Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складанну одиницю, комплекс і комплект.

У специфікацію входять складові частини, які входять у розспецифіковний^[7] виріб, а також конструкторські документи, які відносяться до цього виробу і до його нерозспецифіковних^[7] складових частин.

Специфікація у загальному випадку складається з розділів, які розміщують у наступній послідовності:

• документація;
• комплекси;
• склада́нні одиниці;
• деталі;
• стандартні вироби;
• інші вироби;
• матеріали;
• комплекти;

Наявність тих чи інших розділів визначається складом розспецифікованого виробу.

у розділ «Документація» вносять:

• документи, які складають основний комплект конструкторських документів розспецифікованого виробу, окрім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту;
• документи основного комплекту які вносять до специфікації нерозспецифіковних складових частин (деталей), окрім їх робочих креслеників;

у розділ «Комплекси» вносять комплекси, які безпосередньо входять у розспецифікований виріб.

у розділ «Складанні одиниці» вносять складальні одиниці, які безпосередньо входять у розспецифікований виріб.

у розділ «Деталі» вносять деталі, які безпосередньо входять у розспецифікований виріб.

у розділ «Стандартні вироби» записують вироби, застосовані по стандартам (у порядку: міждержавні, державні, промислові, підприємства). В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується виконувати по групам виробів, об’єднаних по функціональній призначеності (наприклад вальниці, кріпильні вироби і т. ін.).

у розділ «Інші вироби» вносять вироби, використанні за технічними умовами та імпортні куповані вироби, застосовані за супроводжувальною технічною документацією закордонних виготовлювачів (постачальників).

у розділ «Матеріали» вносять всі матеріали, які безпосередньо входять у розспецифікований виріб, але окрім матеріалів кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюються технологом. До таких матеріалів відносять наприклад: лаки, фарби, клей, мастило, припої, електроди. Вказівки щодо використання таких матеріалів дають у технічних вказівках на полі кресленика.

у розділ «Комплекти» вносять:

• відомість експлуатаційних документів;
• відомість документів для ремонту;
• комплект монтажних частин;
• комплект змінних частин;
• комплект запасних частин;
• комплект інструменту та приладдя;
• комплект укладальних засобів;
• інші комплекти (згідно наданих ним найменуванням);
• паковання;

Специфікації будівельних виробів складають згідно ДСТУ Б А.2.4-4^[8] та ДСТУ Б А.2.4-7^[9].

ГОСТ 2.106-96 ЕСКД. Текстовые документы.

• Технічне завдання
• Технічне письмо

• Специфікація [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Специфікація [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 364. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Специфікація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 424-425.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.