Список османських намісників Єгипту

Паргали Ібрагім-паша

Цей список відображає Єгипетських намісників Османської імперії з 1517 по 1805 рр. Відомі під різними назвами, серед яких бейлербей, віце-губернатор, губернатор, генерал-губернатор або, загалом, валі. Османські султани дуже часто змінювали своїх губернаторів, що відображено у складному і довгому списку осіб. Це було основною причиною політичної кризи 1623 року, коли місцеві османські солдати успішно подали позов на Кара Мустафи-пашу як губернатора після його заміни Чештеджі Алі-паші лише через один рік).

Губернатори правили з Каїрської цитаделі разом зі своїм диваном (урядовою радою), що складався з кади (судді) та дефтердара (скарбника). Назва " бейлербей " стосується регулярних губернаторів, спеціально призначених на посаду османським султаном, тоді як назва "каймакам" використовується в контексті Османського Єгипту, стосується діючого губернатора, який правив над провінцією між від'їздом попереднього губернатора і до приходу наступного. Незважаючи на те, що майже всі губернатори отримали посаду від каймакамів через значну відстань від метрополії до Єгипту, до цього списку включені лише найпомітніші.

Нижче наведено список османських валіїв Єгипетського Еялету Османської імперії з 1517 р. (Османське завоювання Єгипту) до 1805 р. (Початок династії Мухаммеда Алі; див. Список монархів династії Мухаммед Алі). Губернатори Єгипту після 1805 р. не включаються до цього списку, оскільки, хоча вони все ще номінально і офіційно були османськими намісниками провінції, вони прийняли монархічний титул "хедівів", який не був визнаний центральним османським урядом і передав роль у спадковій формі. Діючі губернатори (каймаками) не включаються до нумерації.

Таблиця

# Українська назва Турецьке ім'я ЗображенняDellak Ali Paşa Початок Кінець Титул Примітки[N 1] Правління
1 Юнус-паша Yunus Paşa 1517 1517 Бейлербей [1][2] Відкликали за корупцію
2 Хайир-бей Hayır Bey Немає зображення 1517 1522 Бейлербей [1][2][3][4] Помер на посаді
3 Чобан Мустафа-паша Çoban Mustafa Paşa Немає зображення 1522 1523 Бейлербей [1][2][5][6][7] Подавив бунт мамлюків[3]
4 Хаін Ахмед-паша Hain Ahmed Paşa Немає зображення 1523 1524 Султан [1][2][3][7] Повстав, оголосив себе султаном і був страчений[3][7]
5 Ґюзельдже Касім-паша (1) Güzelce Kasım Paşa Немає зображення 1524 1525 Бейлербей [1][2][8]
6 Паргали Ібрагім-паша Pargalı Ibrahim Paşa 1525 1525 Бейлербей [1][9] Був на посту 3 місяці, організував цивільну та військову систему Османської Єгипту[9]
7 Ґюзельдже Касім-паша (2) Güzelce Kasım Paşa Немає зображення 1525 1525 Бейлербей [1][2]
8 Хадим Сулейман-паша (1) Hadım Süleyman Paşa 1525 1535 Бейлербей [1][2]
9 Діване Хюсрев-паша Divane Hüsrev Paşa Немає зображення 1535 1537 Бейлербей [1][2]
10 Хадим Сулейман-паша (2) Hadım Süleyman Paşa 1537 1538 Бейлербей [1][2]
11 Давуд-паша Davud Paşa Немає зображення 1538 1549 Бейлербей [1][2][10] Ворогував з Рустем-пашой;[10], помер на посту.
Лала Кара Мустафа-паша Lala Kara Mustafa Paşa 1549 1549 Каймакам [11][12] На посту кілька місяців
12 Семіз Алі-паша Semiz Ali Paşa Немає зображення 1549 1553 Бейлербей [1][2][10] Призначений на іншу посаду в Константинополі
13 Дукакінзаде Мехмед-паша Dukakinzade Mehmed Paşa Немає зображення 1553 1556 Бейлербей [1][2][13][14] Співав пісні у громадських місцях під гітару, страчений за порушення Шаріату[13]
14 Іскандер-паша Iskender Paşa Немає зображення 1556 1559 Бейлербей [1][2][14][15] Було проведено багато громадських робіт між ними Баб Зувейла та Баб аль-Кхалк[16]
15 Софу Хадим Алі-паша Sofu Hadım Ali Paşa Немає зображення 1559 1560 Бейлербей [1][2][17] Also known as Sufi Ali Paşa[17] or Hadım Ali Paşa;[1][2] died in office[1]
16 Кара Шахін Мустафа-паша (Чорний яструб) Kara Şahin Mustafa Paşa Немає зображення 1560 1563 Бейлербей [1][2][18] Засновник Рідванської династія, колишній намісник в Газі
17 Муезинзаде Алі-паша Müezzinzade Ali Paşa Немає зображення 1563 1566 Бейлербей [1][2][13] Також відомий як Суфі або Софу Алі-паша[13]
18 Махмуд-паша Mahmud Paşa Немає зображення 1566 1567 Бейлербей [19][20] Побудував Мечеть Аль-Махмоудія убитий на посаді в результаті перестрілки[20]
19 Коджа Сінан-паша (1) Koca Sinan Paşa 1567 1569 Бейлербей [1][2][10]
20 Черкес Іскандер-паша Çerkes Iskender Paşa Немає зображення 1569 1571 Бейлербей [1][2][21][22][23] Known locally as al-Faqih, "the jurist"[24]
21 Коджа Сінан-паша (2) Koca Sinan Paşa 1571 1573 Бейлербей [1][2][10]
22 Хюсейїн Паша Больяніч Hüseyin Paşa Boljanić Немає зображення 1573 1574 Бейлербей [1][25][26][27] Під час його правління з'явилося багато крадіїв[25]
23 Хадім Месіх-паша Hadim Mesih Paşa Немає зображення 1574 1580 Бейлербей [1][2][13][25] Стратив багато крадіїв, після його правління криміногенна ситуація у країні стабілізувалася[25]
24 Хадим Хасан-паша Hadım Hasan Paşa Немає зображення 1580 1583 Бейлербей [1][2][28] Ув'язнений в Константинополі[28]
25 Дамат Ібрахім-паша Damat Ibrahim Paşa Немає зображення 1583 1585 Бейлербей [1][2]
26 Дефтердар Сінан-паша Defterdar Sinan Paşa Немає зображення 1585 1587 Бейлербей [1][2][3][29] Звільнений після того, як не зміг зібрати достатню кількість податків[29]
27 Кара Ювейс-паша Kara Üveys Pascha Немає зображення 1587 1590 Бейлербей [3][30][31] Помер на посту[31]
28 Хадим Хафиз Ахмед-паша Hadım Hafız Ahmed Paşa Немає зображення 1590 1594 Бейлербей [1][2] Також був губернатором Бурси
29 Курд Мехмед-паша Kurd Mehmed Paşa Немає зображення 1594 1596 Бейлербей [1][2]
30 Емір Мехмед-паша Emir Mehmed Paşa Немає зображення 1596 1598 Бейлербей [1][2][21][24][32][33] Відомий як аль-Шаріф та Сеїд[24]
31 Хизир-паша Hızır Paşa Немає зображення 1598 1601 Бейлербей [1][2][33][34]
32 Явуз Алі-паша Yavuz Ali Paşa Немає зображення 1601 1603 Бейлербей [1][2][33][35][36][note 1] Appointed as Grand Vizier[35][36]
33 Мактул Хаджи Ібрагім-паша Maktul Hacı Ibrahim Paşa Немає зображення 1604 1604 Бейлербей [1][2][33][37][38] Убитий в результаті зговору сипахів[39][40][41]
34 Хадим Мехмед-паша Hadım Mehmed Paşa Немає зображення 1604 1605 Бейлербей [1][33][41][note 2] Спробував придушити повстання сипахів, але невдало[41]
35 Єменлі Хасан-паша Yemenli Hasan Paşa Немає зображення 1605 1607 Бейлербей [1][2][33][42][43] Також бейлербей Ємену (1580–1604)[42][43]
36 Окюз Мехмед-паша Öküz Mehmed Paşa Немає зображення 1607 1611 Бейлербей [1][2][33][44][45][46][47] Відомий як "kul kıran" (Дресувальник рабів) за придушення заколоту сипахів.[44][45][46][47]
37 Софу Мехмед-паша Sofu Mehmed Paşa Немає зображення 1611 1615 Бейлербей [1][2][21][33][note 3]
38 Нішанджи Ахмед-Паша Nişancı Ahmed Paşa Немає зображення 1615 1618 Бейлербей [1][2][33] Командир яничар
39 Лефкелі Мустафа-паша Lefkeli Mustafa Paşa Немає зображення 1618 1618 Бейлербей [1][2][33][48] Просував членів своєї сім'ї, розвивав корупцію[48]
40 Джафер-паша Cafer Paşa Немає зображення 1618 1619 Бейлербей [1][2][33][49] Отримав освіту в різних науках і колишній губернатор Ємену[49]
41 Хаміді Мустафа-паша Hamidi Mustafa Paşa Немає зображення 1619 1620 Бейлербей [1][49] Звільнений за протидію торгівлі[33][50]
42 Мере Хусейн-паша Mere Hüseyin Paşa Немає зображення 1620 1622 Бейлербей [1][2][33][51] Звільнений після того як розлив Нілу спровокував посуху[52]
43 Бібер Мехмед-паша Biber Mehmed Paşa Немає зображення 1622 1622 Бейлербей [1][33][53][54] Звільнений після 75 днів[53]
44 Сілахдар Ібрахім-паша Silahdar Ibrahim Paşa Немає зображення 1622 1623 Бейлербей [1][2][33][53] Був звинувачений у фінансових махінаціях[53]
45 Кара Мустафа-паша (1) Kara Mustafa Paşa Немає зображення 1623 1623 Бейлербей [1][3][33][55]
46 Чештеджі Алі-паша Çeşteci Ali Paşa Немає зображення 1623 1623 Бейлербей [1][2][3][33][56][57] Солдати відновили Кара Мустафу-пашу[33][56][57]
47 Кара Мустафа-паша (2) Kara Mustafa Paşa Немає зображення 1624 1626 Бейлербей [1][2][3][33][56] Солдати, розлючені швидкою зміною губернаторів, відновили його[3][33][56]
48 Байрам-паша Bayram Paşa Немає зображення 1626 1628 Бейлербей [1][2][33][58] Інвестував у розвиток торгівлі[58]
49 Табаниясси Мехмед-паша Tabanıyassı Mehmed Paşa Немає зображення 1628 1630 Бейлербей [1][2][33][59] Лише 6 разів з’являвся на публіці[60]
50 Коджа Муса-паша Koca Musa Paşa Немає зображення 1630 1631 Бейлербей [1][3][33][61] Армія домоглася відставки після жорстокості та вбивства місцевого бея[3][62][63]
51 Халіл-паша Halil Paşa Немає зображення 1631 1633 Бейлербей [1][33] Відомий своїм "м'яким, неупередженим та заможним управлінням"
52 Бакирджи Ахмед-паша Bakırcı Ahmed Paşa Немає зображення 1633 1635 Бейлербей [1][2][33][64] Звільнений і страчений або за жорстокість[1] або його грошову політику[65]
53 Газі Хюсейн-паша Gazi Hüseyin Paşa Немає зображення 1635 1637 Бейлербей [1][2] Жорстокий, тримав армію під контролем[66]
54 Султанзаде Мехмед-паша Sultanzade Mehmed Paşa Немає зображення 1637 1640 Бейлербей [2][33][67] Конфісковано багато спадків емірів та заможних жителів[68]
55 Наккаш Мустафа-паша (Каліграф) Nakkaş Mustafa Paşa Немає зображення 1640 1642 Бейлербей [1][2][33]
56 Максуд-паша Maksud Paşa Немає зображення 1642 1644 Бейлербей [1][2][33][69] Був намісником Діярбакіру; повалений армією[70] і страчений султаном[71]
57 Eyüb Paşa Немає зображення 1644 1646 Бейлербей [1][2][33][71] Після правління став дервішем[72]
58 Хайдарзаде Мехмед-паша Haydarzade Mehmed Paşa Немає зображення 1646 1647 Бейлербей [1][2][3][33][72] Відомо, що все його правління було "лише рядом плутанини та революцій".[72]
59 Мастарли Мустафа-паша Mostarlı Mustafa Paşa Немає зображення 1648 1648 Бейлербей [1][2][33][72] Нехтував справами і незабаром був звільнений[33][73]
60 Тархонджу Ахмед-паша Tarhoncu Ahmed Paşa Немає зображення 1648 1651 Бейлербей [1][2][3][33][67][74][75] Його правління було "збуджено великими заворушеннями", але йому вдалося зібрати більше коштів, ніж очікувалося, оскільки він хист до економіки[75]
61 Хадим Абдуррахман-паша Hadım Abdurrahman Paşa Немає зображення 1651 1652 Бейлербей [1][2][33][67][76] Після звільнення його посадили за те, що він не сплатив борги[76]
62 Хасері Мехмед-паша Haseki Mehmed Paşa Немає зображення 1652 1656 Бейлербей [1][2][33][77][78][79][80][81] В країні відомий як "Абул-Нур", "батько світла" за відновлення будівель[2][3][24]
63 Халиджи Дамади Мустафа-паша Halıcı Damadı Mustafa Paşa Немає зображення 1656 1657 Бейлербей [1][2][33]
64 Сехсуварзаде Газі Мехмед-паша Şehsuvarzade Gazi Mehmed Paşa Немає зображення 1657 1660 Бейлербей [1][2][3] В країні відомий як "Газі" за придушення заколоту;[24] згодом потрапив у в'язницю[3]
65 Гюрджю Мустафа-паша Gürcü Mustafa Paşa Немає зображення 1660 1661 Бейлербей [1][2][3][33] Деякі солдати намагалися замінити його попередником, але їм це не вдалося[3]
66 Мелек Ібрахім-паша Melek Ibrahim Paşa Немає зображення 1661 1664 Бейлербей [1][2][3][33]
67 Сіліхдар Омер-паша Silahdar Ömer Paşa Немає зображення 1664 1667 Бейлербей [2][33][82] Також був намісником в Багдаді (1677–81, 1684–86), Діярбакірі (1688), Ерзурумі[82]
68 Шішман Ібрахім-паша (Жирний) Şişman Ibrahim Paşa Немає зображення 1667 1668 Бейлербей [1][33] Помер на посту у листопаді 1668[1]
69 Каракаш Алі-паша Karakaş Ali Paşa Немає зображення 1668 1669 Бейлербей [1][2][33]
70 Байбуртлу Кара Ібрахім-паша Bayburtlu Kara Ibrahim Paşa Немає зображення 1669 1673 Бейлербей [1][2][33]
71 Canpuladzade Hüseyin Paşa Немає зображення 1673 1675 Бейлербей [1][2][33]
72 Cebeci Ahmed Paşa Немає зображення 1675 1676 Бейлербей [83][1][2] Ув'язнений армією через насильство під час стягнення податків[1]
73 Абдурахман Абді-паша (Албанець) Arnavut Abdurrahman Abdi Paşa 1676 1680 Бейлербей [1][2][33]
74 Osman Paşa the Bosnian Немає зображення 1680 1683 Бейлербей [1][2][33]
75 Hamza Paşa Немає зображення 1683 1687 Бейлербей [1][2][33]
76 Mollacık Hasan Paşa Немає зображення 1687 1687 Бейлербей [1][2][33]
77 Damat Hasan Paşa (1st) Немає зображення 1687 1689 Бейлербей [1][2][33]
78 Sarhoş Ahmed Paşa Немає зображення 1689 1691 Бейлербей [1][2][33]
79 Hazinedar Moralı Ali Paşa Немає зображення 1691 1695 Бейлербей [1][2][33][note 4]
80 Çelebi Ismail Paşa Немає зображення 1695 1697 Бейлербей [1][2][33][84][85] Звільнений місцевими солдатами[86]
Kesici Hasan Paşa Немає зображення 1697 1698 Каймакам [1][86][note 5] Діючий губернатор, встановлений солдатами[86]
81 Firari Hüseyin Paşa Немає зображення 1698 1699 Бейлербей [1][2][33] Відомий під прізвиськами Босняк (Boşnak), Жовтий (Sarı)[2][87]
82 Kara Mehmed Paşa (1) Немає зображення 1699 1704 Бейлербей [1][2][33][88]
83 Baltacı Süleyman Paşa Немає зображення 1704 1704 Бейлербей [1][2][33] Не зміг зайняти посаду[33]
84 Rami Mehmed Paşa Немає зображення 1704 1706 Бейлербей [1][2][33][89]
85 Dellak Ali Paşa (1st) Немає зображення 1706 1707 Бейлербей
86 Damat Hasan Paşa (2nd) Немає зображення 1707 1709 Бейлербей [1][2][90]
87 Moralı Ibrahim Paşa Немає зображення 1709 1710 Бейлербей [1][2][91] Засуджений та засланий султаном після звільнення[1]
88 Кьосе Халіл-паша Köse Halil Paşa Немає зображення 1710 1711 Бейлербей [1][2][91] Overthrown by local beys[3][92]
89 Veli Mehmed Paşa (1) Немає зображення 1711 1712 Бейлербей [1][2][92] Під час правління була спроба повстання спровоковане релігійним фанатиком[93]
90 Kara Mehmed Paşa (2nd) Немає зображення 1712 1712 Бейлербей [1]
91 Veli Mehmed Paşa (2nd) Немає зображення 1712 1714 Бейлербей [1][2][92]
92 Abdi Paşa (1st) Немає зображення 1714 1716 Бейлербей [94][95][96] Ended the remains of the insurrection begun in 1711 by the religious fanatic[97]
93 Dellak Ali Paşa (2nd) Немає зображення 1716 1720 Бейлербей [1][2] Правління було спокійним, але султан наказав його стратити[1]
94 Реджеп-паша Немає зображення 1720 1721 Бейлербей [1][2]
95 Nişancı Mehmed Paşa (tr) (1st) Немає зображення 1721 1725 Бейлербей [1][2][note 6]
96 Moralı Ali Paşa Немає зображення 1725 1726 Бейлербей [1][2][98]
97 Nişancı Mehmed Paşa (tr) (2) Немає зображення 1726 1727 Бейлербей [1][2][note 6]
98 Абу Бакр-паша Ebubekir Paşa (1) Немає зображення 1727 1729 Бейлербей [1][2]
99 Abdi Paşa (2nd) Немає зображення 1729 1729 Бейлербей [94][95][96]
100 Абдулла-паша Кепрюлю Köprülü Abdullah Paşa Немає зображення 1729 1731 Бейлербей [1][2][99][note 7]
101 Silahdar Damat Mehmed Paşa (tr) Немає зображення 1731 1733 Бейлербей [1][2][note 8]
102 Muhassıl Osman Paşa Немає зображення 1733 1735 Бейлербей [1][2][100] Під час правління поширилися апокаліптичні чутки[100]
103 Абу Бакр-паша Ebubekir Paşa (2) Немає зображення 1735 1739 Бейлербей [1][2] Скинуто місцевими військами
104 Sulayman Paşa al-Azm Немає зображення 1739 1740 Бейлербей [1][101] Скинуто місцевими військами
105 Гекімоглу Алі-паша Hekimoğlu Ali Paşa (1) 1740 1741 Бейлербей [1][2][note 9] Його правління було мирним[102]
106 Hatibzade Yahya Paşa Немає зображення 1741 1743 Бейлербей [1][2][102]
107 Yedekçi Mehmed Paşa Немає зображення 1743 1744 Бейлербей [1][2][103] Війська бунтували, вимагаючи оплати та покращення раціону[103]
108 Коджа-Мехмед Рагип-паша Koca Mehmed Ragıp Paşa Немає зображення 1744 1748 Бейлербей [1][2][103][note 10] Був "вченим", скинутий військами[104]
109 Yeğen Ali Paşa Немає зображення 1748 1748 Бейлербей [1][2]
110 Nişancı Ahmed Paşa Немає зображення 1748 1751 Бейлербей [1][2][105][note 11]
111 Seyyid Abdullah Paşa Немає зображення 1751 1753 Бейлербей [1][2][106]
112 Divitdar Mehmed Emin Paşa Немає зображення 1753 1753 Бейлербей [1][2][106][note 12] Died very soon after taking office[1][106]
113 Baltacızade Mustafa Paşa Немає зображення 1752 1756 Бейлербей [1][2]
114 Гекімоглу Алі-паша Hekimoğlu Ali Paşa (2) 1756 1757 Бейлербей [1][2][note 9]
115 Sa'deddin Paşa al-Azm Немає зображення 1757 1757 Бейлербей [1][2]
116 Їрмісекіззаде Мехмед Саїд-паша Yirmisekizzade Mehmed Said Paşa 1757 1758 Бейлербей [1][2][99]
117 Köse Bahir Mustafa Paşa (1st) Немає зображення 1758 1761 Бейлербей [1][2][107][108]
118 Kamil Ahmed Paşa Немає зображення 1761 1761 Бейлербей [1][2][89][107] Звільнений у серпні 1761 року місцевими емірами[89][107]
119 Köse Bahir Mustafa Paşa (2) Немає зображення 1761 1762 Бейлербей [89][107] Відновлений на посту місцевими емірами[89]
120 Ebubekir Rasim Paşa Немає зображення 1762 1762 Бейлербей [1][2][89]
121 Ahıskalı Mehmed Paşa Немає зображення 1762 1764 Бейлербей [1][2]
122 Hacı Ahmed Paşa Немає зображення 1764 1764 Бейлербей [1][2]
123 Macar Hacı Hasan Paşa Немає зображення 1764 1765 Бейлербей [1][2][107]
124 Silahdar Mahir Hamza Paşa (tr) Немає зображення 1765 1767 Бейлербей [2][89] Звільнений місцевими емірами[89]
125 Çelebi Mehmed Paşa Немає зображення 1767 1767 Бейлербей [1][2][89]
126 Rakım Mehmed Paşa Немає зображення 1767 1768 Бейлербей [1][2][99][109][110][111]
Алі Бей аль-Кабір Ali Bey Al-Kabir 1768 1769 Каймакам
127 Köprülü Hafız Ahmed Paşa Немає зображення 1769 1769 Бейлербей [1][2]
128 Kelleci Osman Paşa Немає зображення 1769 1771 Бейлербей [1][2]
129 Vekil Osman Paşa Немає зображення 1772 1773 Бейлербей [1][2][note 13]
130 Kara Halil Paşa Немає зображення 1773 1774 Бейлербей [1][2][112][note 14] Мав мало влади. Замість нього правили мамелюки[113]
131 Hacı Ibrahim Paşa Немає зображення 1774 1775 Бейлербей [1]
132 Izzet Mehmed Paşa Немає зображення 1775 1778 Бейлербей [1][2] Скинутий мамелюками у 15 липні 1778[114]
133 Raif Ismail Paşa (1st) Немає зображення 1779 1779 Бейлербей [1][115]
134 Ibrahim Paşa Немає зображення 1779 1779 Бейлербей [116]
135 Raif Ismail Paşa (2) Немає зображення 1779 1780 Бейлербей [1] Відновлений мамелюками у липні 1780
Ibrahim Bey (1st) Немає зображення 1780 1781 Каймакам
136 Melek Mehmed Paşa (tr) Немає зображення 1781 1782 Бейлербей [1][117]
137 Немає зображення 1782 1783 Бейлербей [118]
138 Silahdar Mehmed Paşa (tr) Немає зображення 1783 1784 Бейлербей [1][2][note 15] Скинутий мамелюками 30 жовтня 1784[119]
Мурад Бей Murad Bey 1784 1785 Каймакам [119]
Ibrahim Bey (2) Немає зображення 1784 1785 Каймакам [120]
139 Yeğen Seyyid Mehmed Paşa (tr) Немає зображення 1785 1786 Бейлербей [1][2][121]
Cezayirli Gazi Hasan Paşa Немає зображення 1786 1787 Admiral [122]
140 Keki Abdi Paşa (1) Немає зображення 1787 1788 Бейлербей [1][2][122]
141 Ismail Paşa the Tripolitanian (1) Немає зображення 1788 1789 Бейлербей [1][123]
142 Keki Abdi Paşa (2) Немає зображення 1789 1789 Бейлербей
143 Ismail Paşa the Tripolitanian (2) Немає зображення 1789 1791 Бейлербей
144 Safranbolulu Izzet Mehmet Paşa Немає зображення 1791 1794 Бейлербей [1][2][124][125]
145 Kayserili Hacı Salih Paşa Немає зображення 1794 1796 Бейлербей [1][2][125] Mamluk emirs Murad Bey and Ibrahim Bey continued to wield de facto power[125]
Єгипетська кампанія Наполеона
146 Lokmacı Hacı Ebubekir Paşa Немає зображення 1796 1798 Бейлербей [1][2][126][note 16] Французькі війська висадилися в Александрії і дійшли до Каїра[126]
147 Abdullah Paşa al-Azm Немає зображення 1798 1799 Бейлербей [1][2][127][note 17] Направлений султаном, Наполеон схвалив його на посаді[127]
147 Nasuh Paşa al-Azm Немає зображення 1800 1801 Бейлербей [1][2][128][note 18] Французи покинули Єгипет
148 Ebu Merak Mehmed Paşa Немає зображення 1801 1801 Бейлербей [1][2][129][130][131]
149 Koca Hüsrev Mehmed Paşa (1) Немає зображення 1802 1803 Бейлербей [1][2][130][132]
Tahir Paşa Немає зображення 1803 1803 Каймакам [133] Лідер албанських військ, захопив владу, страчений яничарами через 26 днів[134]
Мухаммед Алі Єгипетський посланий султаном воювати з французами у 1801, захопив силою владу в Єгипті
150 Müftizade Ahmed Paşa Немає зображення 1803 1803 Governor [1][135][136] Відібрав владу у албанців[136]
Ibrahim Bey (3) Немає зображення 1803 1804 Каймакам [137][138] Поставлений Мухаммедом Алі Єгипетським[137]
151 Trabluslu Ali Paşa (одночасно) Немає зображення 1803 1804 Бейлербей [1][2][139] Відправлений османцями в липні, щоб забрати Єгипет у албанців, але був убитий[139]
152 Koca Hüsrev Mehmed Paşa (2) Немає зображення 1804 1804 Бейлербей [140] Маріонетка Мухаммеда Алі Єгипетського[140]
153 Хурашид Ахмед-паша Hurshid Ahmed Paşa 1804 1805 Бейлербей [1][2][141][142] Поставлений Мухаммедом Алі Єгипетським
154 Мухаммед Алі Єгипетський Muhammad Ali 1805 Мухаммедом Алі Єгипетським була заснована нова династія спадкової влади

Див. також

Коментарі

  1. ↑ This is the column for including and viewing as many independent sources on the identity and name of that particular governor, independent sources being sources that do not reference one another.
  1. ↑ He was succeeded by Maktul Hacı Ibrahim Paşa; a Каймакам (acting governor) ruled between his departure from governorship in December 1603 and the arrival of Ibrahim Paşa in early 1604.
  2. ↑ Öztuna refers to this governor as "Gürci Mehmed Paşa," which is technically correct because he was indeed of Georgian origins, but Gürcü Mehmed Paşa is referred to distinctly from this person and was about 30 years younger than this Hadım Mehmed Paşa.
  3. ↑ Походив з міста Разград. Потім був губернатором Румелії (1617), Сіваса (1617–19), Буди (1624–26). Помер у 1626 р.
  4. ↑ Also known as Moralı Hazinedar Ali Paşa (epithets switched)
  5. ↑ Al-Damurdashi claims his name is Mustafa Bey Kizlar in his Chronicles, but Holt warns repeatedly to avoid taking Damurdashi's data too literally, as much of it is for literary effect, while Mehmet Süreyya Bey claims someone named Kesici Hasan Paşa was the governor during this period in Sicill-i Osmani. Holt declares a 5 month vacation of the office, which indicates the rule of a Каймакам (acting governor). Öztuna is silent, attaching the end of the term of Ismail Paşa straight to the beginning of Hüseyin Paşa's.
  6. ↑ а б He previously served as the Grand Vizier from 1717 to 1718.
  7. ↑ Although Öztuna says that he served again in 1733–34, and he got this from the Sicill-i Osmani order of Egypt valis, they are both wrong. Both al-Jabarti and the encyclopedia of Sicill-i Osmani only show Abdullah Paşa being governor of Egypt only once; besides, he was in Persia during this time, according to Sicill-i Osmani.
  8. ↑ He previously served as Grand Vizier for a short time in 1731.
  9. ↑ а б He served as Grand Vizier before (1732–35) and after (1742–43 and 1755) his term as governor.
  10. ↑ He later served as Grand Vizier from 1757 to 1763.
  11. ↑ He previously served as Grand Vizier from 1740 to 1742. Also referred to as Şehla Ahmed Paşa.
  12. ↑ He previously served as Grand Vizier from 1750 to 1752.
  13. ↑ According to Sicill-i Osmani, he was originally a local bey in Egypt before going to Mecca for a short while and then becoming governor.
  14. ↑ According to Sicill-i Osmani, he was from the city of Çorlu, and was thus sometimes known as Çorlulu Kara Halil Paşa or Çorlulu Halil Paşa. He was also the governor of Belgrade (1768–?) and Jeddah (1774–75). He died in 1775.
  15. ↑ He previously served as Grand Vizier from 1770 to 1771.
  16. ↑ Sicill-i Osmani says that he was also the governor of Anatolia Eyalet from 1794 to 1796. He "failed to conserve his position" as governor of Egypt and was dismissed in 1798, dying soon afterwards.
  17. ↑ According to al-Jabarti, on 3 November 1798, a letter arrived in Egypt, making Abdullah Paşa governor.
  18. ↑ He was previously fighting against the French in Egypt alongside Murad Bey. According to Sicill-i Osmani, he was appointed governor in August 1799, but according to al-Jabarti, he only arrived and took office in late February 1800.

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл вм вн вп вр вс вт ву вф вх вц вш вщ вю вя га гб гв гг гд ге гж ги гк гл гм гн гп гр гс гт гу гф гх гц гш гщ гю гя да дб дв дг дд де дж ди дк дл дм дн дп др дс дт ду дф дх дц дш дщ дю дя еа еб ев ег ед Mehmet Süreyya (1996) [1890], Nuri Akbayar; Seyit A. Kahraman (ред.), Sicill-i Osmanî (Turkish) , Beşiktaş, Istanbul: Türkiye Kültür Bakanlığı and Türkiye Ekonomik ve Toplumsal Tarih Vakfı, архів оригіналу за 4 січня 2021, процитовано 3 червня 2020
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл вм вн вп вр вс вт ву вф вх вц вш вщ вю вя га гб гв гг гд ге гж ги гк гл гм гн гп гр гс гт гу гф гх гц гш гщ гю гя да дб дв дг дд де дж ди дк Yılmaz Öztuna (1994). Büyük Osmanlı Tarihi: Osmanlı Devleti'nin siyasî, medenî, kültür, teşkilât ve san'at tarihi (Turkish) . Т. 10. Ötüken Neşriyat A.S. с. 412—416. ISBN 975-437-141-5. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Holt, P. M.; Gray, Richard (1975). Fage, J.D.; Oliver, Roland (ред.). Egypt, the Funj and Darfur. The Cambridge History of Africa. London, New York, Melbourne: Cambridge University Press. IV: 14—57. doi:10.1017/CHOL9780521204132.003.
  4. ↑ Behrens-abouseif, Doris; Crecelius, Daniel (1995), Egypt's Adjustment to Ottoman Rule: Institutions, Waqf & Architecture in Cairo (16th & 17th Centuries), (Islamic History & Civilization, Volume 7), Middle East Studies Association Bulletin, 29 (1): 90—91
  5. ↑ Türk Tarih Kurumu (1996). Belleten. с. 112. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  6. ↑ Evli̇ya Çelebi̇ (1988). Evliya Çelebi's Book of Travels: Evliya Çelebi in Diyarbekir. Brill Archive. с. 61. ISBN 978-90-04-08165-9. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  7. ↑ а б в Kaya Şahin (29 березня 2013). Empire and Power in the Reign of Süleyman: Narrating the Sixteenth-Century Ottoman World. Cambridge University Press. с. 53—54. ISBN 978-1-107-03442-6. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  8. ↑ Gülru Neci̇poğlu; Julia Bailey (2008). Frontiers of Islamic Art and Architecture: Essays in Celebration of Oleg Grabar's Eightieth Birthday ; the Aga Khan Program for Islamic Architecture Thirtieth Anniversary Special Volume. BRILL. с. 98. ISBN 978-90-04-17327-9. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  9. ↑ а б Raymond, André (2001). Cairo: City of History. Translated by Willard Wood (вид. Harvard). Cairo, Egypt; New York, New York: American University in Cairo Press. с. 191. ISBN 978-977-424-660-9. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  10. ↑ а б в г д Giancarlo Casale (26 січня 2010). The Ottoman Age of Exploration. Oxford University Press. с. 87, 102. ISBN 978-0-19-979879-7. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  11. ↑ Hamilton Alexander Rosskeen Gibb; Johannes Hendrik Kramers; Bernard Lewis; Charles Pellat; Joseph Schacht (1992). The Encyclopaedia of Islam. Brill. с. 721. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  12. ↑ Giancarlo Casale (26 січня 2010). The Ottoman Age of Exploration. Oxford University Press. с. 102. ISBN 978-0-19-979879-7. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  13. ↑ а б в г д Michael Winter (14 січня 2004). Egyptian Society Under Ottoman Rule, 1517–1798. Taylor & Francis. с. 35. ISBN 978-0-203-16923-0. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  14. ↑ а б Michael Winter (1 березня 2006). Society And Religion in Early Ottoman Egypt: Studies in the Writing of 'Abd Al-Wahhab Al-Sha'Rani. Transaction Publishers. с. 42—53. ISBN 978-1-4128-3458-2. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  15. ↑ de Groot, Alexander H.; Winkelhane, Gerd; Schwarz, Klaus (1989). Der osmanische Statthalter Iskender Pascha (gest. 1571) und seine Stiftungen in Agypten und am Bosporus. Die Welt des Islams. 29 (1/4): 215. doi:10.2307/1571021. ISSN 0043-2539.
  16. ↑ Raymond, André (2001). Cairo: City of History. Translated by Willard Wood (вид. Harvard). Cairo, Egypt; New York, New York: American University in Cairo Press. с. 235. ISBN 978-977-424-660-9. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  17. ↑ а б Giancarlo Casale (26 січня 2010). The Ottoman Age of Exploration. Oxford University Press. с. 110. ISBN 978-0-19-979879-7. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 червня 2020.
  18. ↑ Islamic Studies. Islamic Research Institute. 2002. с. 328. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  19. ↑ Die Welt des Islams. Brill. 1979. с. 130, 131, 144. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  20. ↑ а б Jane Hathaway (2003). A Tale of Two Factions: Myth, Memory, and Identity in Ottoman Egypt and Yemen. SUNY Press. с. 219. ISBN 978-0-7914-8610-8. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  21. ↑ а б в Yılmaz Öztuna (1979). Başlangıcından zamanımıza kadar büyük Türkiye tarihi: Türkiye'nin siyasî, medenî, kültür, teşkilât ve san'at tarihi. Ötüken Yayınevi. с. 51. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  22. ↑ Türklük araştırmaları dergisi. Fakülte. 2008. с. 282. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  23. ↑ Reşid İskenderoğlu (1989). Beğlerbeği Gazi İskender Paşa, 1492-1571. R. İskenderoğlu. с. 41, 56. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  24. ↑ а б в г д Michael Winter (14 січня 2004). Egyptian Society Under Ottoman Rule, 1517–1798. Taylor & Francis. с. 34. ISBN 978-0-203-16923-0. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  25. ↑ а б в г Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 18. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  26. ↑ Philip Sidney (2012). The Correspondence of Sir Philip Sidney. Oxford University Press. с. 359. ISBN 978-0-19-955822-3. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  27. ↑ Muhedin Fijuljanin (2010). Sandžački Bošnjaci: monografija. Centar za Bošnjačke Studije. ISBN 978-86-85599-14-9. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  28. ↑ а б Uzunçarsılı, İsmail Hakkı, (1954) Osmanlı Tarihi III. Cilt, 2. Kısım , XVİ. Yüzyıl Ortalarından XVII. Yüzyıl Sonuna kadar, Ankara: Türk Tarih Kurumu (Altıncı Baskı 2011 ISBN 978-975-16-0014-1 ) p. 357–358
  29. ↑ а б Doris Behrens-Abouseif (1994). Egypt's Adjustment to Ottoman Rule: Institutions, Waqf and Architecture in Cairo, 16th and 17th Centuries. Brill Academic Pub. ISBN 978-90-04-09927-2. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  30. ↑ Michael Winter (14 січня 2004). Egyptian Society Under Ottoman Rule, 1517–1798. Taylor & Francis. с. 34, 45, 96, 208. ISBN 978-0-203-16923-0. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  31. ↑ а б Emine Fetvaci (25 січня 2013). Picturing History at the Ottoman Court. Indiana University Press. с. 52. ISBN 978-0-253-00678-3. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  32. ↑ İsmail Hakkı Uzunçarşılı (1945). Osmanli devletinin saray teşkilâti. Türk Tarih Kurumu Basımevi. с. 390. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  33. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би Holt, P. M. (2009). The beylicate in Ottoman Egypt during the seventeenth century. Bulletin of the School of Oriental and African Studies. 24 (02): 227—229. doi:10.1017/S0041977X00091424. ISSN 0041-977X.
  34. ↑ Muhammed es-Seyyid Mahmud (1990). 16. asırda Mısır Eyâleti. Edebiyat Fakültesi Basımevi. с. 99, 125, 151. ISBN 978-975-400-030-6. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  35. ↑ а б Uzunçarsılı, İsmail Hakkı, (1954) Osmanlı Tarihi III. Cilt, 2. Kısım , XVİ. Yüzyıl Ortalarından XVII. Yüzyıl Sonuna kadar, Ankara: Türk Tarih Kurumu (Altıncı Baskı 2011 ISBN 978-975-16-0014-1 ) say.360
  36. ↑ а б Nelly Hanna (1998). Making Big Money in 1600: The Life and Times of Isma'il Abu Taqiyya, Egyptian Merchant. Syracuse University Press. с. 101. ISBN 978-0-8156-2763-0. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
  37. ↑ Michael Winter (14 січня 2004). Egyptian Society Under Ottoman Rule, 1517–1798. Taylor & Francis. с. 35, 45, 96. ISBN 978-0-203-16923-0. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  38. ↑ Peter Malcolm Holt (1966), Egypt and the Fertile Crescent 1516–1922: A Political History (вид. 2nd), Ithaca, New York: Cornell University Press, LCCN 66018429, архів оригіналу за 3 червня 2020, процитовано 3 червня 2020
  39. ↑ Michael Winter (14 січня 2004). Egyptian Society Under Ottoman Rule, 1517–1798. Taylor & Francis. с. 45, 96. ISBN 978-0-203-16923-0. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  40. ↑ M. W. Daly; Carl F. Petry (10 грудня 1998). The Cambridge History of Egypt. Т. 2. Cambridge University Press. с. 40. ISBN 978-0-521-47211-1. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  41. ↑ а б в Michael A. Cook; Asad Ahmed; Behnam Sadeghi; Michael Bonner (21 березня 2011). The Islamic Scholarly Tradition: Studies in History, Law, and Thought in Honor of Professor Michael Allan Cook. BRILL. с. 154. ISBN 978-90-04-19435-9. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  42. ↑ а б Mehmet Süreyya Bey; Ali Aktan (1996). Tezkire-i meşâhir-i Osmaniyye. Sebil Yayınevi. с. 122. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  43. ↑ а б Türkiye Diyanet Vakfı İslâm ansiklopedisi. Türkiye Diyanet Vakfı, İslâm Ansiklopedisi Genel Müdürlüğü. 2004. с. 564. ISBN 978-975-389-415-9. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  44. ↑ а б M. W. Daly; Carl F. Petry (10 грудня 1998). The Cambridge History of Egypt. Т. 2. Cambridge University Press. с. 18. ISBN 978-0-521-47211-1. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  45. ↑ а б Jane Hathaway; Karl K. Barbir (2008). The Arab lands under Ottoman rule, 1516–1800. Pearson Longman. с. 63, 255. ISBN 978-0-582-41899-8. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  46. ↑ а б A. Zuhuri Danışman (1965). Osmanlı İmparatorluğu tarihi. Z. Danışman Yayınevi. с. 243. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  47. ↑ а б Michael Winter (14 січня 2004). Egyptian Society Under Ottoman Rule, 1517–1798. Taylor & Francis. с. 47. ISBN 978-0-203-16923-0. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  48. ↑ а б Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 41. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  49. ↑ а б в Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 42. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  50. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 43. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  51. ↑ Uzunçarsılı, İsmail Hakkı, (1954) Osmanlı Tarihi III. Cilt, 2. Kısım , XVİ. Yüzyıl Ortalarından XVII. Yüzyıl Sonuna kadar), Ankara: Türk Tarih Kurumu (Altıncı Baskı 2011 ISBN 978-975-16-0014-1 ) p. 380
  52. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 44. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  53. ↑ а б в г Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 45. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  54. ↑ Erhan Afyoncu; Ahmet Önal; Uğur Demir (2010). Osmanlı İmparatorluğu'nda askeri isyanlar ve darbeler. Yeditepe Yayınevi. с. 81. ISBN 978-605-4052-20-2. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  55. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 46. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  56. ↑ а б в г Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 48. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  57. ↑ а б مركز الأبحاث للتاريخ والفنون والثقافة الإسلامية بإستنبول; مجلس الأعلى للثقافة (مصر) (2010). Proceedings of the International Conference on Egypt during the Ottoman Era, 26-30 November 2007, Cairo. Research Centre for Islamic History, Art, and Culture. с. 22. ISBN 978-92-9063-198-9. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  58. ↑ а б Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 66. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  59. ↑ Murphey, Rhoads (1998) Ottoman Warfare, 1500-1700 UCL Press, London page 228, note 69 [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.], ISBN 1-85728-389-9, citing von Zambaur, Eduard Karl Max (1927) Manuel de généalogie et de chronologie pour l'histoire de l'Islam Lafaire, Hanover, OCLC 61984974, page 252
  60. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 69—70. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  61. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 70. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  62. ↑ Hugh Chisholm (1910). The Encyclopædia britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information. The Encyclopædia Britannica Company. с. 103. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  63. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 74. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  64. ↑ The Numismatic Circular. Т. 86. 1978. с. 239. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  65. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 83. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  66. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 84. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  67. ↑ а б в Holt, P. M. (2009). The Exalted Lineage of Ridwān Bey: Some Observations on a Seventeenth-Century Mamluk Genealogy. Bulletin of the School of Oriental and African Studies. 22 (02): 221. doi:10.1017/S0041977X00068671. ISSN 0041-977X.
  68. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 88. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  69. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 94—102. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  70. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 101—102. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  71. ↑ а б Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 102. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  72. ↑ а б в г Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 103. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  73. ↑ Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 108—109. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  74. ↑ Uzunçarsılı, İsmail Hakkı, (1954) Osmanlı Tarihi III. Cilt, 2. Kısım , XVI. Yüzyıl Ortalarından XVII. Yüzyıl Sonuna kadar), Ankara: Türk Tarih Kurumu (Altıncı Baskı 2011 ISBN 978-975-16-0014-1 ) say.404
  75. ↑ а б Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 109. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  76. ↑ а б Accounts and Extracts of the Manuscripts in the Library of the King of France. Т. 2. R. Faulder. 1789. с. 111. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  77. ↑ ثريا، محمد; Ali Aktan (1998). Sicill-i Osmanî, yahud, Tezkire-i meşâhir-i Osmâniyye. Sebil Yayınevi. с. 354. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  78. ↑ ʻĪsā-zāde (1996). ʻÎsâ-zâde târı̂hi: metin ve tahlı̂l. İstanbul Fetih Cemiyeti. с. 43, 68. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  79. ↑ Server Rifat İskit (1960). Resemli-haritalı mufassal Osmanlı tarihi. İskit Yayını. с. 2041, 2066, 2070. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  80. ↑ Mustafa Naima (1969). Naîmâ târihi. Z. Danışman Yayınevi. с. 2356. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  81. ↑ Mehmet Süreyya Bey (1996). Sicill-i Osmanî. 6. Kültür Bakanlığı ile Türkiye Ekonomik ve Toplumsal Tarih Vakfı'nın ortak yayınıdır. с. 1687. ISBN 978-975-333-044-2. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  82. ↑ а б Türk dünyası araştırmaları. Türk Dünyası Araştırmaları Vakfı. 2005. с. 196. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  83. ↑ "Ahmed Paşa (Cebeci) Kimdir, Kısaca Hayatı, Eserleri, Hakkında Bilgi." Filozof.net. N.p., n.d. Web. 18 Oct. 2013. <http://filozof.net/Turkce/tarihi-sahsiyetler-kisilikler/20074-ahmed-pasa-cebeci-kimdir-kisaca-hayati-eserleri-hakkinda-bilgi.html [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.]>.
  84. ↑ Behrens-Abouseif, Doris. Egypt's Adjustment to Ottoman Rule: Institutions, Waqf and Architecture in Cairo, 16th and 17th Centuries (Leiden: E.J. Brill, 1994), 65–6
  85. ↑ Ahmad D. Damurdashi; ʻAbd al-Wahhāb Bakr Muḥammad (1991). Al-Damurdashi's Chronicle of Egypt, 1688-1755: Al-Durra Al-muṣāna Fī Akhbār Al-Kināna. BRILL. с. 57. ISBN 978-90-04-09408-6. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  86. ↑ а б в Ahmad D. Damurdashi; ʻAbd al-Wahhāb Bakr Muḥammad (1991). Al-Damurdashi's Chronicle of Egypt, 1688-1755: Al-Durra Al-muṣāna Fī Akhbār Al-Kināna. BRILL. с. 74. ISBN 978-90-04-09408-6. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  87. ↑ Ahmad D. Damurdashi; ʻAbd al-Wahhāb Bakr Muḥammad (1991). Al-Damurdashi's Chronicle of Egypt, 1688-1755: Al-Durra Al-muṣāna Fī Akhbār Al-Kināna. BRILL. с. 79. ISBN 978-90-04-09408-6. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  88. ↑ Ahmad D. Damurdashi; ʻAbd al-Wahhāb Bakr Muḥammad (1991). Al-Damurdashi's Chronicle of Egypt, 1688-1755: Al-Durra Al-muṣāna Fī Akhbār Al-Kināna. BRILL. с. 104. ISBN 978-90-04-09408-6. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  89. ↑ а б в г д е ж и к Raymond, André (2001). Cairo: City of History. Translated by Willard Wood (вид. Harvard). Cairo, Egypt; New York, New York: American University in Cairo Press. с. 192. ISBN 978-977-424-660-9. Архів оригіналу за 21 листопада 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  90. ↑ Ahmad D. Damurdashi; ʻAbd al-Wahhāb Bakr Muḥammad (1991). Al-Damurdashi's Chronicle of Egypt, 1688-1755: Al-Durra Al-muṣāna Fī Akhbār Al-Kināna. BRILL. с. 135. ISBN 978-90-04-09408-6. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  91. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 62. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  92. ↑ а б в 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 77. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  93. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 79. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  94. ↑ а б M. W. Daly; Carl F. Petry (10 грудня 1998). The Cambridge History of Egypt. Т. 2. Cambridge University Press. с. 154. ISBN 978-0-521-47211-1. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  95. ↑ а б Jane Hathaway (2003). A Tale of Two Factions: Myth, Memory, and Identity in Ottoman Egypt and Yemen. SUNY Press. с. 135. ISBN 978-0-7914-8610-8. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  96. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 86. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  97. ↑ Hans Ferdinand Helmolt (1903). The World's History: Western Asia. Africa. W. Heinemann. с. 712. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  98. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 99—101. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  99. ↑ а б в Istituto italiano di numismatica (1981). Annali Istituto italiano di numismatica. с. 124. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 3 червня 2020.
  100. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 238—241. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  101. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 246.
  102. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 247.
  103. ↑ а б в 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 248. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  104. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 250—251. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  105. ↑ Crecelius, Daniel (1990). Eighteenth Century Egypt: The Arabic Manuscript Sources. Claremont, California: Regina Books. ISBN 978-0-941690-42-3. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  106. ↑ а б в 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 307. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  107. ↑ а б в г д 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 416. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  108. ↑ Danişmend, İsmail Hâmi, (1961) Osmanlı Devlet Erkânı, İstanbul:Türkiye Yayınevi.
  109. ↑ History today. History Today. 1959. с. 54. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  110. ↑ The Numismatic Circular. 1975. с. 199. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  111. ↑ Daniel Crecelius (1981). The Roots of Modern Egypt: A Study of the Regimes of 'Ali Bey Al-Kabir and Muhammad Bey Abu Al-Dhahab, 1760-1775. Bibliotheca Islamica. с. 58. ISBN 978-0-88297-029-5. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  112. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 631. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  113. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 1. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 644. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  114. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 36. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  115. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 80—81. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  116. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 81—82. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  117. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 97. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  118. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 119, 123. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  119. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 138. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  120. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 156. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  121. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 171. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  122. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 216—217. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  123. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 286—288. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  124. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 315. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. ...the Paşa of Morea, Muhammad Paşa, who had been in Jidda the previous year and was known as 'Izzat, was to be governor of Egypt.
  125. ↑ а б в 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 2. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 430. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. In the month of Safar [September 1794] news came of the arrival of Salih Paşa, governor of Egypt, at Alexandria. [Safranbolulu Izzet] Muhammad (Mehmet) Paşa took provisions for a journey, set out and traveled to Alexandria.
  126. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 3. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. ...and Bakr Paşa sent the letter with his envoy overland...
  127. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 46. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. ...and the governor of Egypt will be 'Abdallah Paşa ibn al-'Azm who is at present governor of Syria.
  128. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 139. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. ...on the 22nd of Ramadan (Feb. 17 1800) ... Nasuh Paşa, the governor of Egypt ... bestowed robes upon them.
  129. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 295. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. On the 28th (Aug. 9 [1801]) ... Muhammad Paşa Abu Maraq, candidate for the office of governor of Egypt ... bestowed garments of honor, and scattered gold and silver coins
  130. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 303. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. On Monday the 12th (of Jumada I 1216) [21 September 1801] ... The news came that Muhammad Khusraw Paşa was appointed governor of Egypt. He was the katkhuda of Husayn Paşa Kapudan ... It was rumored that Muhammad Paşa Abu Maraq was dismissed and would leave for his estate.
  131. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 316. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. On the third (of Ramadan 1216) [8 January 1802 CE] Muhammad Paşa (Abu Maraq) departed.
  132. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 317. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. Muhammad Paşa (Khusraw), the governor of Egypt, reached Bulaq ... On Friday the 17th (Jan. 22 [1802]) he entered cAiro via Bab al-Nasr in a solemn procession devoid of the customary composition.
  133. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 372. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. The qadi produced a sable fur with which he invested Tahir Paşa as qa'im maqam, until such time as the governorship fell to him, or another governor should arrive.
  134. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 376—377. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. Whenever the Janissaries asked for some of their jamakiya pay, [Tahir Paşa] would tell them that they had nothing coming from him; that he would pay them only from the date he became governor [as he was only acting governor (Каймакам)] ... they rushed at him with drawn swords; one of them struck him, sent his head flying ... Tahir Paşa's body lay cast aside with no one paying it the slightest attention.
  135. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 377. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. [Janissaries] entered into a plot with Ahmad Paşa, governor of Medina.
  136. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 378. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  137. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 380, 394. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. ...'by order of Ibrahim Bey, Governor of the Province, and our Master Muhammad Ali.' [Muftizade] Ahmad Paşa's governorship had lasted one day and one night. ...Ibrahim Bey convoked a diwan at his daughter's house ... and took over the duties of qa'im maqam of Egypt.
  138. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 428. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
  139. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 394. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. On the 20th (July 10) news came of the arrival of 'Ali Paşa al-Tarabulusi in Alexandria, as governor of Egypt in place of Muhammad Paşa (Khusraw).
  140. ↑ а б 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 438—440. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. [On March 12] Muhammad Ali went up to the Citadel and came down with Muhammad Paşa Khusraw and his companions at his side... It became known among the people that Muhammad Paşa had returned to the governorship of Egypt... On the eve of Wednesday [March 14] Muhammad Paşa Khusraw ... [was] taken down to Bulaq and shipped off to Lower Egypt... His governorship – or, rather, his pretended governorship... he had continued to believe confidently in his return to the governorship of Cairo... such were his delusions!
  141. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 437. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. At the seventh hour after sunset [on 10 March 1804] ... a firman ... arrived from Ahmad Paşa Khurshid, the governor of Alexandria, appointing the latter to the governorship of Egypt.
  142. ↑ 'Abd al-Rahman Jabarti; Thomas Philipp; Moshe Perlmann (1994). Abd Al-Rahmann Al-Jabarti's History of Egypt. Т. 3. Franz Steiner Verlag Stuttgart. с. 442. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. On the eve of Monday the 14th (March 26) the Paşa arrived at the port of Bulaq.
Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Portal : Agama
Agama
Portal : Bahasa
Bahasa
Portal : Biografi
Biografi
Portal : Budaya
Budaya
Portal : Ekonomi
Ekonomi
Portal : Elektronika
Elektronika
Portal : Film
Film
Portal : Filsafat
Filsafat
Portal : Geografi
Geografi
Portal : Indonesia
Indonesia
Portal : Ilmu
Ilmu
Portal : Lingkungan
Lingkungan
Portal : Masyarakat
Masyarakat
Portal : Matematika
Matematika
Portal : Militer
Militer
Portal : Mitologi
Mitologi
Portal : Musik
Musik
Portal : Olahraga
Olahraga
Portal : Pendidikan
Pendidikan
Portal : Politik
Politik
Portal : Sastra
Sastra
Portal : Sejarah
Sejarah
Portal : Seni
Seni
Portal : Teknologi
Teknologi

Kembali kehalaman sebelumnya