Список саморобних автомобілів УРСР і УкраїниСаморобний автомобіль — це автомобіль, розроблений та виготовлений не на заводі УРСР, а самостійно майстром-аматором, автолюбителем, в гаражних умовах. ІсторіяСаморобні автомобілі — це широко розповсюджений феномен в СССР, який був викликаний автомобілізацією, їх малою різноманітністю, а також однотипністю. Авто створювали не від гарного життя, але створювали їх талановиті руку. Запчастини добували хитрістю і і народною кмітливість, адже вільно добути їх було не можливо. Так сформувався народний рух "СамАвто" який згодом отримав добро від верхів СССР. Люди вирішували виділитися серед сірої маси автомобілів і інших колісних транспортних засобів.[1] У кого була можливість отримати забугорну інформацію про західні автомобілі, вирішували випробувати власні сили у створенні машини, обриси якої могли нагадувати недоступну автомобільну ікону. Інформацію черпали з різних джерел, з журналів листівок та навіть масштабних моделей реальних автомобілів для колекціонування (дитячих іграшок). Цікаво, що держава певною мірою опікала саморобників: рух "Самавто" було оголошено корисним, а ДАІ зобов'язане було реєструвати саморобні автомобілі. Але, щоб забезпечувати безпеку руху, на рівні законодавства були прийняті спеціальні “Технічні вимоги до легкових автомобілів, що виготовляються в індивідуальному порядку”. Ця інструкція була пов'язана з ПДР і ГОСТами та пережила три “рестайлінги”. З одного боку, в документі обговорювалися деякі дрібниці, наприклад, радіус заокруглень виступаючих деталей, а з іншого, кожна нова редакція “Вимог” дозволяла саморобникам використовувати більш потужніший двигун.[2] Всупереч поширеній серед нинішніх автофанатів думці, саморобні автомобілі радянські люди будували не від бідності чи дефіциту. Адже зібрати транспортний засіб з покупних і самостійно виготовлених деталей коштував не тільки купу часу, але і конкретних грошей – декількох тисяч рублів. Аматори автомобілебудування найчастіше робили для себе те, чого не робив офіційний автопром: спортивні купе, мінівени і дачі на колесах, амфібії, кабріолети.[2] Зараз багато автомобілів являються прикладом колекціонування, і ціни на авто можуть досягати вартості нового сучасного автомобіля з салону. Не всі агрегати дійшли в цілісності до наших днів, частина з них перебудовувалась і після розвалу СССР, а частина була безповоротно втрачена через непотрібність в сучасному світі. Епоха УРСРУкраїнських автолюбителів вдача не оминула тому наші люди теж загорялись палким бажанням виділитися і зробити саморобний автомобіль. Цікаво, що більше половина всіх машин штучної роботи була побудована на території України. [2] Україна після 1990 рокуПісля падіння залізного занавісу і нахлину західних автомобілів, люди продовжували робити саморобні авто, але через доступність автомобіля як такого жага до розробки чогось власного в гаражі втрачалася. Але були і плюси, різноманітність деталей і доступ до інформації з заходу хлинув в молоду країну. Це дозволяло створювати цікавіші екземпляри. На сьогоднішній день, саморобні авто якщо і роблять то організовують їх як підприємство з перспективою створення автобренду, тобто народна саморобка майже вимерла і існує як ентузіазм. Новим поштовхом до саморобних авто можуть бути численні ютуб проекти іноземних аматорів. Список моделей саморобних автомобілів
Галерея Ці авто можна зустріти в відео https://www.youtube.com/watch?v=-mgQ04OIgugПриміткиДив. також
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
