Сплюшка малазійська

?Сплюшка малазійська
	; Малазійська сплюшка (підвид O. b. solokensis, гора Керінчі, Суматра)
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Совоподібні (Strigiformes);
Родина:	Совові (Strigidae);
Рід:	Сплюшка (Otus);
Вид:	Сплюшка малазійська;
Біноміальна назва
	Otus brookii; (Sharpe, 1892)
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Scops brookii
Посилання
Вікісховище:	Otus brookii
Віківиди:	Otus brookii
EOL:	1178243
ITIS:	555381
МСОП:	22688703

Сплюшка малазійська^[2] (Otus brookii) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає в Індонезії і Малайзії. Вид на честь Чарлза Брука — білого раджі Сараваку^[3]^[4].

Опис

Довжина птаха становить 23 см. Забарвлення переважно темно-коричневе, тім'я чорнувате, нижня частина тіла бурувата, пера на ній мають темні стрижні. Лицевий диск рудувато-коричневий, над очима світлі "брови". Кінчики крил білі, стернові пера поцятковані білими плямами. На голові відносно довгі (29-49 мм) пір'яні вуха, на кінці вони білі. Райдужки оранжеві. У представників підвиду O. b. solokensis верхня частина тіла рудувато-жовтувата, нижня частина тіла поцяткована темними смужками^[5].

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[6]

O. b. solokensis (Hartert, EJO, 1893) — гори Суматри;
O. b. brookii (Sharpe, 1892) — гори Калімантану.

Деякі дослідники пропонують виділити O. b. solokensis у окремий вид Otus solokensis, опираючись на моделі видоутворення інших ендемічних видів гірських птахів регіону^[7].

Поширення і екологія

Малазійські сплюшки мешкають в горах Барісан на заході Суматри, а також в горах на півночі Калімантану, на півночі Сараваку, північному заході Північного Калімантану та на півдні Сабаху. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на висоті від 1200 до 2400 м над рівнем моря. Представники підвиду O. b. brookii не спостерігалися з моменту свого відкриття у 1892 році, поки не були повторно відкриті і сфотографовані в травні 2016 року на схилах гори Кінабалу. Також вони повторно спостерігалися у 2021 році^[7]^[8].

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Otus brookii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 21 жовтня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 78. ISBN 978-1-4081-2501-4.
↑ Duncan, James R. (2003). Owls of the World: Their Lives, Behavior and Survival. Firefly Books. с. 206. ISBN 9781552978450.
↑ James A. Eaton, Bas van Balen, Nick W. Brickle, Frank E. Rheindt (2016). Birds of the Indonesian Archipelago Greater Sundas and Wallacea. ISBN 978-84-941892-6-5.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 жовтня 2022.
↑ ^а ^б Bornean Rajah scops owl rediscovered after 125 years. phys.org (англ.). Процитовано 7 травня 2021.
↑ Scops-Owl Subspecies Missing for 125 Years Rediscovered in Malaysia | Biology | Sci-News.com. Breaking Science News | Sci-News.com (амер.). Процитовано 7 травня 2021.

Джерела

Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
Smythies, B.E.; Davison, G.W.H. (1999). The Birds of Borneo. Kota Kinabalu: Natural History Publications. ISBN 983-812-028-6.