Народився в селі Котліни поблизу міста Пьотркув-Куявський в сім'ї інженера Людвіка Левандовського і Антоніни з Амброжевичів. Закінчив середню школу в Кракові. У молодості спробував себе в багатьох професіях і заняттях. У Львові вивчав медицину, грав у мандрівному українському театрі, співав в опереті, працював у торгівлі. У 1879—1882 роках навчався у Краківській школі мистецтв у Валерія Гадомського. У 1883—1887 роках у Віденській академії мистецтв в Едмунда фон Гелльмера (Edmund Hellmer) і в Спеціальній школі Карла Кундмана. За свої роботи двічі отримував золоту медаль Віденської академії. У 1890—1894 роках мав власну майстерню у Львові на нинішній вулиці Степана Бандери, 9, а пізніше і на Січових Стрільців, 10. Викладав рисунок і скульптуру в приватній школі Марцелія Гарасимовича. Брав активну участь у діяльності львівських товариств — каменярського, мулярського і скульптурного. 1894 року виїхав до Відня. У 1924-1925 роках проживав у Варшаві, працюючи головним медальєром Національного монетного двору. 1925—1932 роки провів у Відні, потім оселився у Варшаві де працював реставратором колекції творів образотворчого мистецтва в Королівському замку. Помер 1940 року у Варшаві.
Тяжів у творчості до кінця XIX ст. до академізму. Одночасно в інших роботах — до необароко і неорококо. Після 1900 року перейшов до сецесійної стилістики, а після 1910-х знову звернувся до форм дещо модернізованого класицизму.
8-метровий алегоричний фриз «Мистецтво і Промисловість» в залі засідань Галицької ощадної каси (1891, гіпс, поліхромія). Рельєф стилізований поліхромією під слонову кістку на золотому тлі. Зображено маленьких дітей, зайнятих різними ремеслами та видами мистецтв.
2-метрова скульптура Адама Міцкевича на фасаді школи на вулиці Театральній, 15 у Львові (1891).
Картуші із зображеннями гербів Польщі, Литви і Русі на тріумфальних арках у Львові (1891).
Друга теракотова версія скульптури «Смерть Вайделоти» виготовлена у Львові (1891).
Бронзовий надгробок Володимира Барвінського на Личаківському цвинтарі. Працював над ним у 1889—1891, роках, практично без винагороди (коштів вистачило лише на матеріал). Перед встановленням експонувався у залі Державної промислової школи, що викликало велике зацікавлення і натовпи відвідувачів. Встановлений на могилі Барвінського 1892 року.
Пам'ятник Міцкевичу в Ряшеві (відкритий 29 листопада1892), знищений 1940, у 1986 встановлено його вільну копію авторства скульптора К. Бжузана.
Погруддя Тараса Шевченка (1892, гіпс, львівська бібліотека ім. Стефаника), Здислава Мархвицького (1894-1895, бронза), Казимира Грохвицького (1894-1895, мармур).
1898 року перебуваючи у Відні, на замовлення Зигмунта Горголевського виконав ескіз скульптурної групи для фронтону Міського театру у Львові. Відмовився від подальшої реалізації через низький гонорар.
↑Maślankiewicz K. i Wierczyński S. Borkowski Stanisław Jan Nepomucen Kajetan Dunin, herbu Łabędź (1782—1850) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II. — S. 338. (пол.)
↑Rozstrzygnięcie konkursu ścisłego na projekt pomnika Andrzeja Potockiego we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 126.
Джерела
Станіслав Левандовський у сестринських Вікіпроєктах
Kaczmarzyk D. Lewandowski Stanisław Roman (1859—1940) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warzawa—Kraków—Gdańsk: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1972. — T. XVI/2, zesz. 73. — S. 209—210.
.svg){kind=small}
