Станіслав Пілят (письменник)

Станіслав Пілят
Станіслав Пілят
Stanisław Pilat
	Пам'ятна таблиця в церкві св. Андрія, Львів
Народився	7 вересня 1802; Красностав
Помер	13 серпня 1866 (63 роки); Немирів
Національність	поляк
Діяльність	письменник, публіцист, педагог, літератор
Alma mater	Яґеллонський університет
Членство	Краківське наукове товариство
Рід	Q124627456?
Діти	Роман Пілат
	; ; ;

Станіслав Пілят (пол. Stanisław Pilat; 7 вересня 1802(18020907), Красностав — 13 серпня 1866, Немирів) — польський письменник, педагог, культурний діяч.

Біографія

Батько — Юзеф Пілат (у церковному акті прізвище записане як Пілат (пол. Piłat), а не Pilat), мати — Вікторія Весоловська. Навчався у Львові на межі 20-30их років XIX ст. В той час здійснював свої перші літературні проби, брав участь в студентських гуртках, перекладав твори Адама Міцкевича («Дзяди», «Ода Молодості») німецькою мовою (переклади не збереглися). Тоді ж познайомився з майбутнім поетом Вінцентієм Полєм.

Брав участь у Листопадовому повстанні. Потрапив у російський полон і був змушений відбути примусову службу в російській армії (1832—1835). З допомогою друзів йому вдалося покинути цю службу. Згодом влаштування на роботу домашнім учителем Владислава Сангушка. 1848 року був членом Центральної національної ради.

У липні 1849 року захистив звання доктора філософії у Ягайлонському університеті у Кракові. Наступного року відкрив приватний навчальний заклад для хлопців. Цей заклад мав дуже хорошу репутацію і став його основною життєвої справою до самої смерті. Крім цього займався суспільною і культурною діяльністю.

Був автором історичних драм, літературознавчих довідок, літературних та театральних рецензій. Публікувався у виданнях «Dziennik Literacki», «Kółko Rodzinne», «Nowiny», «Czas», «Tygodnik Naukowy».

Серед його творчого здобутку:

Strusiowie (1848, історична драма) — головні персонажі — представники роду Струсів.
Zofia Morsztynówna (1852, історична драма)
Młynarz i kowal (опера лібретто, не збереглася)
Дослідження з історії літератури (журнал «Dziennik Literacki», 1852)
Уваги до написання історії літератури (журнал «Nowiny», 1855)
Естетичні студії («Biblioteka Ossolineum», том III, 1863)
Вступне слово (до: Pamiętnik Wincentego Pola do literatury polskiej XIX wieku, 1866)

Був 2 рази одружений. Перша дружина померла 1842 року. Друга — Гертруда (Рудольфівна) Гнатовська, народила 4 сини.

Владислав — економіст та соціолог, став професором Львівської політехніки, доцентом Львівського університету.
Тадеуш — юрист, професор і ректор Львівського університету. Син Тадеуша — названий на честь діда Станіславом. Цей внук (Станіслав Пілят) був професором Львівської політехніки, розстріляний німцями 1941 року.
Роман — польський історик літератури, професор і ректор Львівського університету.
Четвертий син скоріш за все називався Станіславом.