Станіслав Сроковський (географ)
Станіслав Юзеф Сроковський (пол. Stanisław Józef Srokowski, 8 липня 1872, с. Венгжце, нині Краківського повіту — 20 серпня 1950, м. Варшава) — польський географ, дипломат, громадський діяч, волинський воєвода з 1 лютого 1923 року по 29 серпня 1924. Перехід з греко-католицького обряду на римо-католицький, щоб підкреслити своє несприйняття українського національного руху. БіографіяНародився 8 липня 1872 року в селі Венгжце поблизу Кракова (пол. Węgrzce, нині ґміна Зельонкі Краківського повіту Малопольського воєводства, Польща). Навчався у Ягайлонському, Львівському університетах і в Залізничній академії у Пржибрамі. Займався викладацькою діяльністю у Ряшеві, Львові; у Тернополі викладав у міській учительській семінарії (у 1903—1914 роках[6]). З весни 1903[7] по 1914 рік був головою управи Товариства народних шкіл у Тернополі. З 1906 року був головою комісії зі спорудження будинку Товариства народних шкіл на вул. Качали, 1—2 (нині бульв. Шевченка, 1).[6] У 1907—1914 роках за його ініціативи та при допомозі однодумців (зокрема, Яна Заморського) було споруджено Дім людовий та бібліотеку.[7] У 1913 році заснував Подільський музей у Тернополі і був його першим директором.[6] 1908 року після убивства галицького намісника графа Анджея Потоцького оголосив про свій перехід з греко-католицького обряду на римо-католицький, щоб підкреслити своє несприйняття українського національного руху.[7] Під час Першої світової війни проживав якийсь час у Києві, викладаючи в місцевих польських школах, оскільки остерігався арешту австрійською владою. З 1919 року служив у Консульському департаменті. Був консулом в Одесі, змінив на цій посаді графа Зенона Беліна Бжозовського. До 1923 року був консулом у Кенігсберзі. У 1923—1924 роках був волинським воєводою. З 1926 року — перший директор Балтійського інституту в Торне. До початку Другої світової війни був професором Варшавського університету. Після війни став головою Польського географічного товариства. У 1946—1950 роках Станіслав Сроковський був головою Комісії зі встановлення найменувань місцевостей, яка займалася перейменуванням географічних об'єктів у Повернених Землях. Помер 20 серпня 1950 року в м. Варшава, похований на Євангелістсько-реформатському цвинтарі цього міста.[8] Сім'яПерша дружина — Станіслава з Коловських (шлюб уклали у Львові 7 липня 1907, їх розлучення було затверджене декретом очільника держави від 3 липня 1919). Друга дружина — Марія Стефанія Батицька (з дому Малицька, 17.4.1892—18.6.1977, шлюб уклали 31 липня 1921 року). Дітей не мав.[8] Праці
Ушанування
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia