Старий Донський цвинтар

Старий Донський цвинтар рос. Некрополь Донского монастыря
Церква Іоанна Златоуста в Донському монастирі. Храм-усипальниця Первушина, 1888-1891.
Інформація про цвинтар
55°42′51″ пн. ш. 37°36′12″ сх. д.H G O
Країна	Росія
Розташування	Москва
Відкрито	1591
Статус	пам'ятка історії
Охоронний статус	виявлений об'єкт культурної спадщини Росіїd[2]
Площа	2 га[1]
Вебсайт	Офіційний сайт
Старий Донський цвинтар Старий Донський цвинтар (Москва)
Старий Донський цвинтар у Вікісховищі

Старий Донський цвинтар (рос. Старое Донское кладбище) — стародавній некрополь XVIII—XIX століть у Донському районі Південного адміністративного округу Москви. Займає практично половину території Донського монастиря (2 га з 5 га). Відкритий з 08:00 до 18:30 щодня. Проводяться екскурсії.

З другої половини XVIII століття цвинтар є місцем поховання московської аристократії. У «Історії Держави Російської» М. М. Карамзіна вже згадується, як головний цвинтар купецтва і еліти російської імперії.

На некрополі поховано багато російських державних та громадських діячів, декабристи, учасники франко-російської війни 1812 року, письменники і вчені.

У Східній стіні знаходяться справжні горельєфи, зняті з Храму Христа Спасителя, збережені від руйнування при будівництві Палацу Рад.

У зв'язку з переповненням історичного некрополя в 1900-і роки за межами монастиря, на південь від монастирського муру, було облаштовано новий Донський цвинтар, поховання на якому проводилися протягом усього XX століття.

• Амвросій Зертис-Каменський — український релігійний діяч доби Гетьманщини, духовний письменник, перекладник творів грецької, юдейської та латинської літератури.
• Антонський Антон Антонович — український та російський учений, педагог, просвітитель, видавець і літератор.
• Астангов Михайло Федорович
• Арчі — цар Імереті (1661–1663, 1668–1669, 1678–1679, 1690–1691, 1695–1696, 1698) та Кахетії (1664–1675), поет-лірик, старший син царя Картлі Вахтанга V. Один із засновників грузинської колонії у Москві.
• Аршеневський Василь Кіндратович — український релігійний діяч, просвітитель Тверської Карелії та Московії. Професор вищої математики, викладач, перекладач, магістр філософії.
• Бабухін Олександр Іванович — російський гістолог і фізіолог.
• Бакар III — цар Картлі з династії Багратіоні (1716–1719), грузинський політичний та громадський діяч.
• Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович — російський та український історик і археограф.
• Бантиш-Каменський Микола Миколайович — український історик, архівіст, громадський діяч консервативного крила (прибічник імператора Павла І-го).
• Барановський Петро Дмитрович — російський реставратор і дослідник пам'яток архітектури доби Середньовіччя. Засновник музею в Коломенському та Музею імені Андрія Рубльова в Москві.
• Барсов Єлпідифор Васильович — російський фольклорист і літературознавець.
• Бове Йосип Іванович — російський архітектор, визначний майстер російського класицизму.
• Гатцук Олексій Олексійович — російський і український журналіст і археолог.
• Денікін Антон Іванович — російський військовий діяч, генерал-лейтенант, герой російсько-японської та Першої світової війн, один із лідерів Білого руху та головнокомандувач Збройних сил Півдня Росії (1918—1920)^[3].
• Жигарев Василь Якович — п'ятий міський голова Москви (1795—1798), купець першої гільдії, іменитий громадянин, надворний радник. Пам'ятник пересено з некрополя Спасо-Андроніковського монастиря.
• Жуковський Микола Єгорович — творець аеродинаміки як науки, основоположник сучасної гідро- і аеромеханіки.
• Іловайський Олексій Іванович — російський воєначальник, генерал від кавалерії (1796), військовий отаман війська Донського.
• Ключевський Василь Йосипович — російський історик проімперського спрямування, кадет, академік (з 1900 року), почесний академік Петербурзької академії наук (з 1908 року).
• Каменецький Йосип Кирилович — українській та російський медик.
• Тихон — російський церковний діяч, єпископ Православної російської церкви; з 21 листопада (4 грудня) 1917 Патріарх Московський і всієї Росії, перший після відновлення патріаршества в Росії. Канонізований Російською Церквою в лик святителя у 1989 році.
• Лящевський Василь — український церковний педагог, один із засновників вищої освіти у Московії.
• Розумовський Лев Кирилович — дипломат, державний діяч Російської імперії українського походження.
• Репнін Микола Васильович — військовий і державний діяч Російської імперії, дипломат, поміщик, генерал-фельдмаршал (1796), князь. Зі старовинного роду, пов'язаного з Михаїлом Всеволодичем.
• Салтикова Дар'я Миколаївна — російська поміщиця, відома завдяки садизму та знущанням над кріпаками і вбивствам близько 130 людей.
• Солженіцин Олександр Ісайович — російський історичний прозаїк, драматург, публіцист і поет, громадський та політичний діяч. Лауреат нобелівської премії з літератури (1970). Дисидент.
• Сумароков Олександр Петрович — один із найбільших представників російської літератури XVIII століття, творець репертуару першого російського театру.
• Філімонов Георгій Дмитрович — російський археолог, історик мистецтва, музейный працівник, антиквар.
• Херасков Михайло Матвійович — український і російський поет, письменник і драматург епохи Просвітництва.
• Чаадаєв Петро Якович — російський філософ та публіцист, оголошений урядом божевільним за свої твори, в яких різко критикував дійсність російського життя.

• Офіційний сайт(рос.)