Старокозацький район

Старокозацький район
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР)
Округа/Область:	Ізмаїльська область → Одеська область
Утворений:	11 листопада 1940
Ліквідований:	30 грудня 1962
Площа:	800 км²
Населені пункти та ради
Районний центр:	Старокозаче
Кількість сільських рад:	22
Кількість сіл:	25
Кількість селищ:	1
Районна влада

Старокозацький район — колишній район у складі Ізмаїльської та Одеської областей. Районний центр с. Старокозаче.

Утворений у листопаді 1940 р. шляхом перейменування пласи Казачі (в жудці Четатя-Албе) з центром у селі Старокозаче. Проведений обмін 04.11.1940 частин території з Волонтирівським районом у ході утворення Молдавської РСР^[1][2](Волонтирівський район утворено з пласи Волинтирь жудеця Четатя-Албе; з листопада 1940 р. переданий до складу МРСР).

Після захоплення румунськими та німецькими військами, з 19 липня 1941 до 25 серпня 1944 року територія району перебувала під владою Румунського королівства у складі Губернаторства Бессарабія та іменувалась пласою Казачі.

14 листопада 1945 року було перейменовано 10 сіл і сільрад та 1 хутір.^[3][4]

Масовий голод 1945-1947 років спричинив масову смертність.

Ліквідований у 1962 р., а територія району увійшла до складу Білгород-Дністровського району Одеської області.^[5]

• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 215.

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Одеську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.