Стеблянко Олександр Іванович![]()
Олександр Іванович Стеблянко (1896, Лебедин — 1977), композитор і фольклорист, народився 26 травня 1896 р в місті Лебедин Харківської губернії (зараз— Сумська область). БіографіяНародився в селянській сім'ї, закінчив церковнопарафіянську школу, співав у церковному хорі. Перші уроки музики набув від викладача співів О. І. Пінчука - керівника лебединського хору. З 1914 по 1918 роки навчався в Старобільській учительській гімназії. Закінчив Харківський музично-драматичний інститут (1926) по класу теорії та композиції у засл. професора Богатирьова С. С., де вчився разом з майбутніми діячами українського мистецтва М. Колядою, А. Мейтусом , А. Штогаренком, Г. Тюменєвою. З 1930 по 1934 — викладач теорії музики і гармонії в Харківському музичному технікумі. В 1936— 1941 та з 1945 завідувач кабінету музичного фольклору і викладач народної творчості Харківської консерваторії. В 30-ті роки його приймають до Спілки композиторів України. У травні 1943 вступає в ряди Червоної армії. На фронті був сапером. В березні 1944 повертається в м. Лебедин після госпіталю і згодом повертається в консерваторію. Протягом багатьох років О.Стеблянко очолював Будинок народної творчості в м.Харкові і свою мету вбачав у виявленні народних митців, носіїв фольклору. Збирав і досліджував народні пісні на Сумщині, Харківщині, Полтавщині, Донбасі, Чернігівщині, а згодом виявився майже єдиним збирачем фольклору Східної України. Фольклориста цікавили процеси міграйії української пісні в інші регіони. Знайдені записи, зроблені Стеблянком на Кубані, Північному Кавказі, у Кабардино-Балкарії, Осетіяї та Карачаївськомукраї.[1] Всього він зібрав більше 2 000 українських народних пісень. А почався цей шлях з Лебединщини. Перші пісні записав від матері, сестер, від родички, талановитої співачки Марусі Гриценко, від родини Гмирі Б.Р. та від самого співака.[2] Олександр Іванович Стеблянко прожив вісімдесят років, шістдесят з них присвятив збиранню та обробці українських народних пісень. ТвориТвори для струнного квартету "Скерцо", "Анданте"(1925); "Рондо"(1926); "Фуґа"(1950); На поезію Шевченка Т. Г відомий акапельнтий хор "Зацвіла в долині червона калина".[3] Для оркестру народних інструментів сюїта на теми українських народних пісень. Романси й хорові пісні, обробки українських народних пісень, музика до спектаклів. Музикознавчі праці
Видані збірки пісень, записаних О. Стеблянком А.
Примітки
Джерела
ПосиланняСторінки історії Лебедина. // https://www.cultura.kh.ua/ru/news/4377-proponuemo-vashij-uvazi-zbirku-ukrayinski-narodni-pisni-oleksandra-ivanovicha-stebljanka [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] Той, хто зберіг українську пісню // http://old.lebedinpress.com.ua/kategorii/novosti/1738-toj-khto-zberigav-ukrajinsku-pisnyu [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] Стеблянко Олександр Іванович //https://www.wikiwand.com/uk/Стеблянко_Олександр_Іванович [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] Стеблянко Олександр Іванович // https://www.wikiwand.com/uk/Стеблянко_Олександр_Іванович [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] Українські народні пісні // https://www.cultura.kh.ua/ru/news/4377-proponuemo-vashij-uvazi-zbirku-ukrayinski-narodni-pisni-oleksandra-ivanovicha-stebljanka [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] |
Portal di Ensiklopedia Dunia